- організації партії, що керували створенням і навчанням бойових загонів робітн. класу, а також ре-волюц. роботою в армії і на флоті з метою підготовки збройних сил революції. Принципи побудови та діяльності цих орг-цій розробив В. І. Ленін. Початок широкій роботі революц. с.-д. в армії і на флоті поклала ленінська газ."Искра". Під її впливом 1901-03 в гарнізонах найбільших міст країни виникли перші с.-д. гуртки і групи. Військ. діяльність більшовиків активізувалась під час революції 1905-07. Якщо напередодні революції в армії діяли тільки 3 військ. орг-ції, то 1907 їхня кількість зросла до 51. На Україні військ. с.-д. орг-ції в роки революції 1905-07 діяли в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі та ін. містах, вони керували збройними повстаннями на броненосці "Потьомкін", у Свеаборзькій фортеці тощо. В ході революції 1905--07, спочатку в Петербурзі й Москві, а потім і в ін. пром. містах при парт. к-тах створювалися й спец. бойові орг-ції, які керували формуванням, озброєнням і навчанням бойових робітн. дружин, що стали гол. збройною силою революції (див. Бойові дружини 1905-07). Військ. орг-ції більшовиків видавали брошури, газети, листівки. Після поразки революції 1905-07 бойові орг-ції згорнули свою роботу. їхня діяльність знову активізувалася під час 1-ї світової війни й Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917. Найбільшого розмаху військ.-бойова робота партії набула в період підготовки й проведення Великої Жовтневої соціалістичної революції 1917. Осн. увага приділялась організації робітн. Червоної гвардії. Напередодні Жовтн. повстання заг. чисельність червоногвардійців становила 200 тис. чол., у т. ч. на Україні - бл. 18 тис. Одночасно створювались і зміцнювались військ. орг-ції. У березні 1917 почала діяти військ. орг-ція при Петерб. к-ті РСДРЩб) [з квітня 1917 - Військова організація при ЦК РСДРЩб)], яка очолила всю революц. роботу в армії і на флоті. За неповними даними, в серед. червня в армії налічувалось не менше як 60 орг-цій РСДРЩб), у т. ч. в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі. У вересні оформилась військ. орг-ція більшовиків Пд.-Зх. фронту. Важливе значення для посилення військ.-бойової роботи на місцях мала Всеросійська конференція фронтових і тилових військових організацій РСДРЩб) 1917. До військ. і бойової роботи партії залучалися кращі парт. працівники. В різні часи цією справою займалися В. 0. Антонов-Овсієнко, К. Є. Ворошилов, Ф. Е. Дзержинський, П. Ю. Дибенко, Й. Ф. Дубровінський, С. М. Кіров, М. С. Кедров, М. В. Криленко, В. В. Куйбишев, О. Ф. Мясников, М. І. Подвойський, С. Г. Рошаль Я. М. Свердлов, Ф. А. Сергєєв (Артем), М. В. Фрунзе та ін. Військ.-бойова діяльність партії відіграла важливу роль у перемозі Великого Жовтня. У зв'язку з демобілізацією старої армії всі військ. орг-ції за рішенням ЦК РКП(б) від 15.ІІІ 1918 було ліквідовано.
Літ.: Ленін В. І. Повне зібрання творів: т. 10. Революційна армія і революційний уряд: т. 11. До бойового комітету при Санкт-Петербурзькому комітеті: т. 13. Уроки московського повстання; т. 34. Марксизм і повстання.-Поради стороннього; КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК, т. 1. М., 1970; Рубцов Г. Військово-бойова робота більшовиків України (1905 - 1907 pp.)- К., 1958; Военные организации российского пролетариата и опыт его вооруженной борьбы. 1903 - 1917. М., 1974; Якупов H. М. Борьба за армию в 1917 году. М., 1975.
