Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow прит-прок arrow ПРИЧИННІСТЬ
   

ПРИЧИННІСТЬ

казуальність — філос. категорія для означення моменту універсальної взаємодії предметів і явищ матеріального світу, який полягає в утворенні або породженні одними предметами і явищами (причинами) інших (наслідків). На відміну від об'єктивного ідеалізму, що зводить П. до духу, абсолютної ідеї, або суб'єктивного ідеалізму, який вбачає у П. звичну для людини послідовність відчуттів чи апріорну форму організації досвіду, діалектичний матеріалізм вважає, що причинні зв'язки об'єктивні, властиві самим речам. Всупереч метафізиці, яка або розриває взаємозв'язок між причиною і наслідком, або заперечує наявність якісної межі між ними, діалектичний матеріалізм розкриває як тотожність причини і наслідку, так і їхню відмінність. П. належить до суттєвих визначень предмета. Для її пізнання необхідно застосувати апарат логічного мислення. Глибина і достовірність відображення об'єктивної П. залежить від рівня розвитку суспільно-істор. практики. В послідовності розвитку елементів, що становлять зміст категорії П., відображується не лише багатогранність об'єктивних причинних зв'язків, а й історія заглиблення людства в їхню сутність. Відповідно до багатоманітності формоутворень матеріального світу та їхніх структур причинні зв'язки мають різноманітний характер і не зводяться до якоїсь однієї форми. Залежно від властивостей об'єкта П. виражається у формі динамічних і статистичних закономірностей. У сучас. науці великого значення набуває відображення причинних зв'язків у матем. формі. Якщо для вивчення окремих ізольованих ланок руху категорія П. є надійним знаряддям засвоєння і перетворення конкретного, то з переходом до пізнання взаємодії форм рухомої матерії в цілому П. передає свою першорядну роль у пізнанні категорії взаємодії (див. Взаємодія у філософії), яка набуває в побудові сучас. наук. теорій (особливо в галузі фізики мікрооб'єктів, соціології) дедалі більшого значення. Див. також Детермінізм та індетермінізм.