Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow лже-ліб arrow ЛИТОВЦІ
   

ЛИТОВЦІ

(самоназва — лієтувяй) — нація, основне населення Лит. РСР Заг. чисельність — понад 3,2 млн. чол. (1975). За переписом 1979, в СРСР — 2851 тис. чол.; в УРСР (1970) — 10 715 чол. Живуть і в ін. союзних республіках СРСР, а також у Польщі, країнах Зх. Європи, в США, Канаді, країнах Пд. Америки, в Австралії. Мова — литовська (див. Литовська мова). Віруючі Л.— гол. чин. католики. Формування лит. народності, етнічною основою якої були племінні об'єднання аукштайтів і жемайтів (жмудь), завершилося в 13 ст. У ІЗ — на поч. 14 ст. до складу лит. народності ввійшла значна частина споріднених з ними племен ятвягів, судавів, а також земгалів, куршів, селів і пруссів. У 2-й пол. 19 ст. завершилася консолідація Л. в бурж. націю. За роки Рад. влади в житті лит. народу відбулися докорінні зміни. В процесі соціалістичних перетворень Л. сформувалися у соціалістичну націю і разом з ін. соціа-лістич. націями і народностями СРСР утворили нову істор. спільність — радянський народ. Досягли високого розвитку економіка і культура Л. Значна частина Л. живе в містах і працює в соціалістичній пром-сті. Більшість селян, які жили на хуторах, переселилась у впорядковані села з цегляними будинками, що замінили дерев'яні зрубні. Осн. заняття сільс. населення — землеробство і тваринництво, а також бджільництво, рибальство. Про історію, економіку, культуру див. Литовська РСР.

Літ.: Народы Европейской части СССР, т. 2. М., 1964; Зиманас Г. О. Предпосылки и условия формирования литовской социалистической нации. В кн.: Формирование социалистических наций в СССР. М., 1962.

А. I. Вишняускайте.