Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow поліо-поляк arrow ПОЛІТИЧНІ НАУКИ
   

ПОЛІТИЧНІ НАУКИ

— комплекс вчень про політику, які є теоретичною основою вироблення політ. курсу класів, партій, націй. Відповідно до ленінських положень про сутність, цілі й завдання політики, предметом політ. досліджень є корінні принципи політичної системи суспільства, роль і співвідношення її частин (держави, партій політичних, професійних спілок, ін. органів і орг-цій); класовий зміст і суть діяльності д-ви, форми її устрою, способи розробки і здійснення держ. політики в усіх галузях тощо; характер і міра участі різних соціальних верств у справах д-ви, принципи регулювання сусп. відносин і становища особи, тобто комплекс питань, які обіймаються поняттям демократія; зовнішня політика д-ви, міждерж. відносини, перспективи взаємодії і боротьби різних політ. сил на світовій арені. Зародки вчень про політику з'явилися ще в античні часи. Першою спробою в цьому напрямі була праця Арістотеля "Політика". Істор. заслугою К. Маркса і Ф. Енгельса є узагальнення багатовікових більш або менш точних припущень і висновків щодо політики, величезного фактичного матеріалу, зведення набутих знань у систему, нове переосмислення їх на основі діалектико-матеріаліс-тичного методу пізнання. Основоположники марксизму перетворили вчення про політику на науку. В. І. Ленін, розглядаючи політику як науку і мистецтво, зробив визначний внесок у розробку заг. методологічних принципів дослідження політики, виявлення її внутр. структури, місця і ролі в системі сусп. відносин, взаємодії з ін. соціальними явищами. Ленінське вчення, поглиблене й збагачене КПРС на основі узагальнення більш як 60-річного досвіду Радянської соціалістичної держави, братніми марксистсько-ленінськими партія -ми ін. соціалістич. країн, становить надійний теор. фундамент для наук. аналізу явищ сусп. життя, так або інакше пов'язаних з поняттям "політика". В СРСР дослідження проблем політики, політ, явищ здійснюються різними наук. дисциплінами — насамперед історичним матеріалізмом, теорією наукового комунізму, соціологією, теорією держави і права, екон. політикою, теорією міждерж. відносин та ін. суспільними науками, кожна з яких розглядає цей предмет під своїм, специфічним для неї кутом зору. Комплексне дослідження актуальної політ. проблематики дало змогу за останні роки глибоко розробити багато питань дальшого розвитку соціалістичної демократії, вдосконалення системи держ. управління, виробити програму миру та ін., дати аргументований критичний аналіз бурж., бурж.-реформістських і ревізіоністських концепцій політики, соціальної і науково-технічної революції, прав і свобод особи тощо. Політ. концепції, що висуваються в ряді бурж. д-в під назвою політологія, являють собою складний конгломерат різних, нерідко суперечливих теорій, напрямів і шкіл, яких єднають спільні класові позиції, формально-логічний підхід до вивчення й пояснення політ. процесів і явищ. Не володіючи заг. наук. теорією сусп. розвитку, методологією конкретно-істор. пізнання політики, бурж. політологи зайняті переважно пошуком шляхів захисту інтересів державно-монополістичного капіталізму, рекомендацій для формування зовн. і внутр. політ. та ідеологічної стратегії імперіалізму. На сприяння співробітництву рад. учених — спеціалістів з різних галузей П. н., координацію їхніх зусиль спрямовано діяльність створеної 1960 Рад. асоціації політ. наук (РАПН), яка є колективним членом Міжнародної асоціації політичних наук (МАПН).

Літ.: Федосеев А. А. Политика как объект социологического исследования. Л., 1974; Международные отношения, политика и личность. М., 1976; Керимов Д. А. Конституция СССР и развитие политико-правовой теории. М.. 1979.

В. К. Забігайло.

 

Схожі за змістом слова та фрази