магніторозвідка — група геофізичних методів розвідки, що базуються на вивченні магнітного поля Землі. Полягають у виявленні й вивченні магн. аномалій (див. Геофізичні аномалії), які виникають внаслідок неоднакового намагнічення різних гірських порід. Елементи магн. поля на земній поверхні та під нею (в свердловинах, шахтах, під водою) вимірюють магнітометрами, у повітрі — аеромагнітометрами з літаків та вертольотів. Розрізняють наземну (в т. ч. мікро магнітну), аеромагн., авіадесантну, підземну, гідромагнітну зйомки; магнітні виміри в свердловинах (див. Геофізичні методи дослідження свердловин); лабораторні магн. виміри (у т. ч. для палеомагнітних досліджень); виміри магн. варіацій та метод штучного підмагнічування порід. Результати зйомки наносять на карти, аномальне значення магн. поля Землі зображують у вигляді ізоліній або графіків. М. м. р. у комплексі з ін. методами застосовують для дослідження геол. будови земної кори, розшуків і розвідки корисних копалин.
Літ.: Логачев А. А., Захаров В. П. Магвиторазведка. Л., 1979: Магниторазведка. Справочник геофизика. М.. 1980.
