Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow зба-земле arrow ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО
   

ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО

—сукупність обов'язкових до виконання звичаїв внаслідок санкціонування їх державою. З утворенням д-ви пануючі класи пристосували деякі звичаї до своїх власних інтересів, санкціонували та забезпечили їх примусове застосування. Так виникло 3. п. Було особливо поширене за рабовласницького і феод. ладу в багатьох народів, у т. ч. мусучьманських (див. Адат). Відомі записи 3. п., зокрема Дванадцяти таблиць закони, "Руська правда", Хаммурапі закони, "Салічна правда". У цих записах звичаї не тільки санкціонувалися та систематизувалися, але й доповнювалися нормативними актами д-ви. З утворенням і розвитком централізованих д-в сфера застосування 3. п. звужувалася. У дореволюц. Росії на засадах 3. п. вирішувались окремі справи, напр., про поділ двору та землі сільс. населення. У соціалістичному суспільстві осн. джерелом права є закон. Рад. право посилається на звичаї лише в окремих випадках, зокрема в ст. 89 і 90 Кодексу торговельного мореплавства СРСР щодо дій лоцмана на судні. Див. також Міжнародний звичай.

В. П. Зенін.

 

Схожі за змістом слова та фрази