- ділянка землі, яку могли одержати колишні поміщицькі селяни під час селянської реформи 1861 в особисту власність без викупу. Д. н. становив 1/4 частину найвищого для даної місцевості встановленого законом сел. наділу. Решту його поміщик залишав собі. На Лівобережній і Пд. Україні було укладено 929 дарчих угод, що поширилися на 82 792 ревізькі душі. Д. н., за визначенням В. І. Леніна, "це було звільнення селян від землі" (Повне зібр. тв., т. 4, с. 409).
|
