Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow електрон-енд arrow ЕЛЕКТРОННА ОПТИКА
   

ЕЛЕКТРОННА ОПТИКА

-галузь фізики, в якій вивчаються структура та властивості пучків електронів, що взаємодіють з макроскопічними електромагнітними полями. Поділяється на фізичну та геометричну. У фізичні й Е. о. вивчають рух електронів у полях з урахуванням при цьому корпускулярних та хвильових властивостей електронів і їхньої взаємодії з просторовими зарядами. В ній розглядають, гол. чином, дифракційну теорію зображення і не розглядають взаємодії електронів з речовиною об'єкта. В геометричній Е. о., нехтуючи хвильовими властивостями, вивчають траєкторії й формування зображень електронами, які рухаються у квазістатичних полях і описуються класичними законами руху частинок з зарядом е і масою т (див. Електродинаміка класична). Розгляд руху електронів у геом. Е. о. зводиться до задачі геометричної оптики, якщо ввести електроннооптичний показник заломлення

Електронна оптика

ціал поля, 5 - одиничний вектор, дотичний до траєкторії, v - швидкість електрона, с - швидкість світла у вакуумі. Е. о. почала розвиватись у зв'язку з електронним приладобудуванням (див. Електроніка). Гол. елементами електроннооптичних систем є електронні лінзи та керуючі пристрої, які відхиляють або заломлюють електронні пучки. Е. о. служить за основу при конструюванні широкого класу приладів: електронно-променевих трубок, електронних мікроскопів, систем електронного зварювання та обробки матеріалів, масспектрометрів, електронних спектрометрів, прискорювачів заряджених частинок, надвисоко-частот. електрон. приладів тощо.

Літ.: Кельман В. М., Явор С. Я. Электронная оптика. Л., 1968; Сигаловський Д. Ю. Електронна оптика. К., 1977; Глазер В. Основы электронной оптики. Пер. с нем. М., 1957.

М. Г. Находкін.

 

Схожі за змістом слова та фрази