Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дисц-дім arrow ДІЄПРИКМЕТНИК
   

ДІЄПРИКМЕТНИК

- дієслівна форма, що виражає ознаку особи чи предмета за їхньою дією або дією, спрямованою на них. У Д. поєднуються ознаки дієслова й прикметника. Як дієслівній формі, Д. властиві категорії часу, виду, стану, дієслівне керування (вилити з бронзи-вилитий з бронзи). Дієприкметники бувають активного (оновлюючий) і пасивного (оновлюваний) стану. Як і прикметник, Д. узгоджується в роді, числі й відмінку з іменником, до якого відноситься. В реченні Д. бувають здебільшого означеннями. В окрему формальну групу Д. виділяють незмінні предикативні форми на "-но", "-то" (сказано- зроблено).