Кальміуська сакма — одне з розгалужень Муравського шляху, яким користувалися загони кримських і ногайських татар для розбійницьких наскоків на Слобідську Україну і Російську державу в 16 — на поч. 18 ст. Починався у верхів'ях р. Молочних Вод, де відокремлювався від Муравського шляху. Далі йшов на Пн. вздовж правого берега р. Кальміусу (звідси й назва) і біля фортеці Тор (тепер м. Слов'янськ Донец. обл.) перетинав Сіверський Донець, потім проходив у пн. напрямі через тер. Острогозького полку поблизу фортець Старобільськ, Сватове, Валуйки, Новий Оскіл, Старий Оскіл. Під м. Ливнами К. ш. знову з'єднувався з Муравським шляхом.
|
