— у складі Магадан. обл. РРФСР. Утворений 10. XII 1930. Розташований на крайньому Пн. Сх. СРСР, включає о-ви Врангеля, Айон, Аракамчечен, Ратманова та ін. Омивається Сх.-Сибірським, Чукотським та Берінговим морями. Територія округу — 737,7 тис. км2. Нас. 146 тис. чол. (на 1.І 1983). На тер. округу проживають чукчі, ескімоси, евени, юкагири, а також росіяни, українці, білоруси, татари та ін. Міськ. нас. — 72 %. В окрузі — 8 районів, 2 міста і 18 с-щ міськ. типу. Центр — м. Анадир. Берегова лінія звивиста (найбільша затока — Анадирська). На крайньому Пн. Сх.— Чукотський п-ів. В центр. частині округу — Анадирське плоскогір'я, на Сх. від нього — хр. Пекульней та Чукотське нагір'я (вис. до 1843 м), на Зх.— Пн. Анюйський та Пд. Анюйський хребти. На Пн. і Пд. Сх. вздовж узбережжя — заболочені низовини (найбільша — Анадирська). На Пд. округу—хребти Коряцького й Колимського нагір'їв. Корисні копалини: золото, олов'яні та ртутні руди, вольфрам, кам. та буре вугілля, нафта, газ. Клімат суворий; на узбережжі — морський, у внутр. районах — різко континентальний. Зима триває 8—9 місяців. Пересічна т-ра січня на узбережжі Берінгового м. від —15 до —21°, у внутр. районах від —27 до —39°; липня відповідно +9, + 10° та +13, +14°. Опадів 200—500 мм на рік. Поширена багаторічна мерзлота. Ріки належать до басейну Пн. Льодовитого і Тихого океанів, найбільші— Анадир, Амгуема та притоки Колими (Омолон, Вел. Анюй). На ріках поширені полії. Озера — Красне, Ельгигитгин, Пекульнейське. Переважають гірсько-тундрові грунти. Рослинність тундрова (мохи, лишайники, чагарники), у річкових долинах — ліси з модрини, тополі, чозенії, берези. Провідне місце в економіці округу посідає гірничодобувна пром-сть — видобування олова (Валькумей, Іуль-тін), вольфраму (Іультін), кам. та бурого вугілля (Берінгівське та Анадирське родовища). Електроенергетика представлена Білібінською АЕС, Чаунською ТЕЦ та Егвекінотською ДРЕС, Берінговською РЕС. Діють плавучі електростанції "Північне сяйво" (мис Шмідта та Зелений мис). Розвивається буд. матеріалів та харч. (у т. ч. рибна) пром-сть. Пром. підприємства — в Анадирі, Певеку, Білібіно. Провідна галузь с. г.— оленярство (у 1982— 524 тис. голів), розвинуті також рибальство, мисливство на хутрового та мор. звіра, кліткове звірівництво, теплично-парникове г-во. Осн. види транспорту — морський і повітряний. Порти: Певек, Провидіння, Анадир, Егвекінот, Берінговський. Важливі автомоб. траси: Певек — Красноармійський — Комсомольський, Егвекінот — Іультін, Зелений мис — Білібіно (зимова) та ін. Судноплавство по ріках Анадир, Велика, Великий і Малий Анюй. Розвинута сітка місц. авіаліній.
Культура. До Великої Жовтн. соціалістич. революції на тер. нинішнього Ч. а. о. була одна початкова школа (40 учнів), серед. спец. навч. закладів не було. В 1984/85 навч. р. в окрузі діяли 81 загально-осв. школа (27 тис. учнів), 28 дитячих художніх шкіл, профес.-тех. уч-ще, педагогічне уч-ще (м. Анадир). Функціонують 71 масова бібліотека з фондом понад 1 млн. одиниць зберігання, 130 клубних закладів, 90 кіноустановок, Чукотський окружний краєзнавчий музей (м. Анадир) з філіалами в м. Певек і смт Білібіно. В окрузі 20 позашкільних закладів, серед них 10 палаців та будинків піонерів, 1 станція юних техніків, 10 дит. спорт. шкіл. Виходять окружна газета рос. мовою "Советская Чукотка" та чукотською мовою "Советкэн Чукотка" ("Радянська Чукотка"). Працює окружний комітет по телебаченню і радіомовленню. Транслюються передачі Всесоюзного радіо. Програми Центр. телебачення ретранслюються по системі "Орбіта". Передачі окружного радіо і телебачення ведуться рос, чукотською та ескімоською мовами. У нар. декоративно-ужитковому мистецтві поширені різьблення на кістці (див. Чукотська різьблена кістка).
Б. І. Плакін (культура).
