— бетон, одержуваний в результаті тверднення шлаколужної в'яжучої речовини (тонкоподрібненого гранульованого шлаку, змішаного з розчинами сполук лужних металів), заповнювачів (у т. ч. дисперсних грунтів) і води. Об'ємна маса звичайного (важкого) ПІ. б. — 2000—2300 кг/м3, границя міцності на стиск 20—150 МПа, морозостійкість 300—1000 циклів, водонепроникність 15—25 кгс/см2. Є також шлаколужний легкий бетон (на легких заповнювачах), піно-і газобетон. Ш. б. застосовують для виготовлення несучих конструкцій будинків, у меліоративному, гідротех. і дорожньому будівництві.
|
