Бурятія - у складі РРФСР. Розташована в пд. частині Сх. Сибіру, в Забайкаллі. Утворена З0.У 1923. Поділяється на 19 районів, має 5 міст та 28 с-щ міськ. типу.
Природа. Б.- гірська країна. За характером рельєфу виділяють: Селенгинське середньогір'я (в Центр. та Пд. Б.; вис. до 1200- 1700 м); Східний Саян (з найвищою вершиною Б.- г. Мунку-Сардик, 3491 м); Байкальську гірську область (хребти Хамар-Дабан, Улан-Бургаси, Баргузин-ський, Байкальський та ін.; вис. до 2000-2500 м); Вітімське плоскогір'я. Характерні міжгірні улоговини з степовими та лісостеповими ландшафтами. Корисні копалини: вольфрам, молібден, золото, поліметалеві руди, кам. та буре вугілля, заліз. руди, боксити, апатити, азбест, графіт тощо. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня -24, -25°, липня +17, + 18°. Опадів - 250-300 мм, у горах - до 500 мм на рік. Густа сітка річок (Селенга, Баргузин, Верхня Ангара, Іркут, Вітім та ін.), більшість із яких впадає в оз. Байкал (макс. глибина - 1620 м). Грунти переважно гірські підзолисті, гірсько-лучні, гірсько-тундрові, чорноземні й каштанові Поширена багаторічна мерзлота 80% території Б - під тайгою (сосна, модрина, кедр, ялина, смерека та ін.) В межах Б.- Барггізинський заповідник Населення. Корінне населення - буряти (178,7 тис чол., перепис 1970). Живуть також росіяни, українці, татари та ін. Пересічна густота нас.- 2,5 чол на 1 кмг 57% нас. живе в містах. Найбільші міста: Улан-Уде. Кяхта, Бабушкін
Історія. Тер. Б. була населена з часів палеоліту. На поч. 13 ст. Прибайкалля й Забайкалля зайняли монголомовні бурятські, а також евенкійські племена В кін 17 - 18 ст. складається бурят. народність. В кін. 20-х рр. 17 ст. тут з'явилися перші загони рос. козаків і "служилих людей". До серед. 17 ст. завершилося входження до складу Росії Зх. Б., у 2-й пол. 17 ст.- забайкальської частини тер. Б. Приєднання до Росії позитивно вплинуло на екон., політ. і культ. розвиток Б На поч. 20 ст. розгорнувся революц. рух проти царизму. В 1902-04 під керівництвом політ. засланців тут виникли с.-л. групи. Революц. виступи 1905-07 очолили верхньоудінська і мисовська більшовицькі групи, які входили до складу Забайкальського обл. к-ту РСДРП. Радян владу встановлено в лютому 1918. В серпні 1918 Б. окупували япон., в квітні 1919 - амер. війська. В Б. почалася партизанська боротьба. 2. III 1920 частини Червоної Армії при підтримці партизанів визволили Верхньоудінськ (тепер Улан-Уде), 22.Х - Читу. З0.V 1923 утворено Бурят-Монг. АРСР (з 7.VI 1958 - Бурятська АРСР). Бурят. народ за допомогою всіх народів СРСР, обминувши стадію капіталізму, здійснив соціалістичне будівництво, консолідувався в соціалістичну націю. Під час Великої Вітчизн. війни 1941- 45 буряти разом з ін народами СРСР героїчно боролися проти нім.-фашист загарбників. Бл. 35 тис. воїнів-бурятів нагороджено орденами і медалями, 33 присвоєно звання Героя Рад Союзу. Сина бурят. народу Героя Рад. Союзу гвардії полковника В Б. Борсоєва поховано у Львові на Алеї Слави. У післявоєнні роки економіка і культура Б. продовжують розвиватися. Б. нагороджено орденами Леніна (1959), Дружби народів (1972). М В. Кім.
Народне господарство. За роки Рад влади провідне місце в структурі нар. г-ва Б. зайняла промисловість, її валова продукція зросла 1975 порівняно з 1940 у 12 раз. Осн галузі - машинобудування та металообробка, лісова, гірнича, легка, харч. та буд. матеріалів пром-сть. Створено енерг. пром-сть (на базі місц. вугілля працюють Улан-Уденська, Тімлюйська, Баянгольська, Селенгинська ТЕС, Гусиноозерська ДРЕС). Маш.-буд. та металообр. підприємства розміщені гол. чин. в Улан-Уде (з-ди: локомотиво-вагоноремонтний, "Електромашина", приладобудівний, мостових металевих конструкцій та ін.). Найбільшими підприємствами пром-сті буд. матеріалів : є Улан-Уденський склоробний, тімлюйські з-ди цем і азбестоцементних виробів, силікатної цегли та ін. Розвиваються лісозаготівля і переробка деревини (виробн. целюлози, картону, пиломатеріалів, стандартних будинків). Видобувають вольфрам, молібден, вугілля та ін. корисні копалини В пром-сті республіки значна питома вага харч. (Улан-Уденський м'ясоконсервний комбінат та ін.) та легкої (тонкосуконний комбінат, трикотажна ф-ка та ін.) пром-сті. Гол. пром. центри: Улан-Уде. Гу-синоозерськ, Бабушкін, Каменськ. В с г провідними галузями є тонкорунне вівчарство, м'ясо-молочне і м'ясне скотарство В 1976 в Б. було 100 радгоспів та 59 колгоспів Поголів'я (тис. 1976): великої рогатої худоби - 493, свиней - 185,6.
Традиційною, галуззю тваринництва є конярство, розвиваються свинарство, птахівництво та звірівництво (розведення сріблясто-чорних лисиць і норок) На Пн., в евенкійських колгоспах - оленярство. Землеробство має зерновий напрям, осн культура - яра пшениця. Посівна площа всіх І с.-г культур 1976 становила 881 тис га
Осн. вид транспорту - залізнич- І ний (80% усього вантажообороту Б.). Територією Б. проходить Транссибірська залізнична магістраль з відгалудженням Улан-Уде - Наушки, будується дільниця Байкало-Амурської магістралі: У внутр. і зовн. перевезеннях важливу роль відіграє автомоб. та повітряний транспорт. Судноплавство на оз. Байкал і річках Селенга, Чикой, Баргузин, Верхня Ангара та Вітім.
Осн. курорти - Аршан, Горячинськ. Туризм по узбережжю оз. Байкал.
Б. Р. Буянтуєв, Б. Л.Раднаєв. Культура. За Рад. влади в Б. створено нову нац. писемність, запроваджено заг. обов'язкове навчання, здійснено перехід до заг обо-
в'язкової серед освіти. У 1975/67 навч році в загальноосв школах усіх видів налічувалося 162,7 тис учнів, у серед спец. навч закладах - 22,4 тис, у 4 вузах - технологічному, с.-г., пед. та ін-ті культури - 21,6 тис. студентів У 1966 створено Бурят. філіал Сибірського відділення АН СРСР У 1976 працювало 605 масових б-к, 662 клубні заклади, 781 кіноустановка, 3 музеї (Бурят респ краєзнавчий, Музей образотворчого мист в Улан-Уде, Кяхтинський музей краєзнавства) В 1976 в республіці виходило 39 газет, зокрема "Правда Бурятии", "Буряад унен" ("Бурятська правда"), "Молодежь Бурятии" та ін загальним річним тиражем понад 50 млн. примірників, видано 131 назву книг і брошур, зокрема 46 бурят. мовою, заг. тиражем 673 тис примірників Виходить журн "Байкал" рос. та бурят. мовами. Радіомовлення бурят. мовою з 1934; з 1961 працює телецентр в Улан-Уде До Рад влади бурят. худож. л-ра була представлена літописами, істор. хроніками, перекладами тощо. Широко відомий бурят. варіант епосу "Гесер" Засновник бурят. рад. л-ри - X. Намсараєв. На поч. 30-х рр. перші бурятські повісті написав Ц Дон (Дондубон), п'єси - Н Балдано. В бурят. л-рі утверджувався метод соціалістичного реалізму, розширювалися звязки з рос. укр. та ін. л-рами. Успішно працювали письменники Б. Абідуєв, Ц. Галсанов, Д. Дамді-нов, Ж. Тумунов, А. Шадаєв та ін. Після Великої Вітчизн. війни в бурят. л-рі значного розвитку набули прозові жанри: оповідання й повісті Ч. Цидендамбаєва, Ц. Галанова, О. Жамбалдоржаєва; романи Ж. Тумунова, Б. Мунгонова, Д. Батожабая, І. Калашникова, А. Бальбурова, ПІ. Бадлуєва та ін. З поетичними творами виступають Д. Жалсараєв, Ч. Нам-жилов, Д. Улзитуєв, Д. Дамбаєв, О. Бадаев, М. Дамдінов; драматургічними - Ц. Шагжин, Н. Балдано, Д. Батожабай та ін. Бурят. мовою перекладено твори У. Шекспіра, О Пушкіна, М. Гоголя, М. Горького, О Фадєєва, Т. Шевченка, М. Рильського, М Островського, П. Тичини, О. Корнійчука, В Василевської та ін.; укр. мовою - поезії Ч Цидендамбаєва, М Дамдінова, Ц. Жимбієва, Д. Жалсараєва та ін. Спілка письменників - з 1934.
На тер Б є залишки поселень епохи палеоліту і неоліту, городище Іволгінське поблизу Улан-Уде (1 ст до н. е.- 1 ст н е.) та могильники 6-10 ст Житлом бурятів здавна були юрти з повсті. У 18- 19 ст. споруджуються дерев'яні та кам'яні будівлі класицистичних форм (Троїцький собор у Кяхті, гостиний двір в Улан-Уде та ін.). За рад. часу виросли нові міста й с-ща. Серед громад. споруд Улан-Уде - Будинок Рад (1928-31, арх. А. Оль); Бурят. театр опери та балету (1947-52, арх. О. Федоров), будинок Ради Міністрів (1965-68, арх. О Вампілов, А. Галяутдінов)
В Б. збереглися наскельні зображення тварин, людей і сцен полювання (т. з. писаниці). У 18-19 ст. памаїстські монастирі (дацани) оздоблювались різьбленням на дереві та яскравими розписами. Здавна розвинені різні види нар. декоративно-ужиткового мист. (різьблення на дереві та кістці, карбування й гравірування на золоті та сріблі, вишивання, аплікація). За Рад. влади виникли станковий живопис (Ц Сампілов, Р Мердигєєв, О. Окладников), скульптура (М. Ердипєєв), графіка, театр.-декораційне мистецтво. Бурят. нар. музика - трудові, обрядові, ліричні, істор. та ін. пісні, а також інструм. мелодії. Нар. муз. інструменти: духові - сур, лімба (тип флейти), аман хур (варган); смичкові - хур і хучир; щипкові - шанза та ін. Профєс. муз. культура почала розвиватись після Вел. Жовтн. соціалістич. революції. Серед бурят. композиторів - Б. Ямпілов (опери "Прозріння", 1967, "Чудовий скарб", 1970; балети "Красуня Ангара" - у співавт. з Л. Кніппером, 1959, "Патетична балада", 1967), Д. Аюшеєв (оперна трилогія "Побратими", 1958, "Брати", 1961, "Саян", 1967), Ж. Батуєв (балети "Квіти л<иття", 1962, "Джангар", 1971), Г. Дадуєв та ін. Серед діячів мист.- нар. арт. СРСР Л. Лінховоїн та Л. Сах'янова, нар. арт. РРФСР Б. Балдаков, Н. Петрова та П. Абашеєв. Муз. колективи: Бурят. театр опери та балету, філармонія, ансамбль пісні й танцю "Байкал". Спілка композиторів - з 1940. Джерела бурят. театру - в нар. піснях, танцях, ігрищах, обрядах. У 1928 створено бурят. театр. студію (з 1930 - технікум мистецтва). В 1932 з випускників технікуму в Улан-Уде організовано бурят. муз.-драм. театр (з 1950 - Бурят. театр драми, з 1959 - імені X. Намсараєва). В театрі йдуть п'єси нац. драматургів (Н. Балдано, А. Шадаєва, Ц. Шагжина, Б. Галсанова), твори зарубіжної, рос. та укр. (І. Франка) класики і рад. драматургів (О. Корнійчука). В Улан-Уде працює Рос. драм. театр. Серед театр. діячів - нар. арт. СРСР Г. Цидинжапов, нар. арт. РРФСР Б. Вампілов, Н. Гендунова, М. Степанова, нар. арт. Бурят. АРСР Д. Дондуков, С. Ж. Балданов (література).
Літ.: Шулунов ф. И. формирование промышленности Бурятии и ее развитие в послевоенный период. Улан-Удэ, 1969; Бурцев М. Т. Специализация хозяйств скотоводческой зоны Бурятской АССР. Улан-Удэ, 1974; Викулов В. Е. БАМ и минеральные ресурсы севера Бурятии. Улан-Удэ, 1976; История Бурятской АССР, т. 1 - 2. Улан-Удэ, 1959; Очерки истории Бурятской организации КПСС. Улан-Удэ, 1970; Окладников А. П. История и культура Бурятии. Улан-Удэ, 1977; История бурятской советской литературы. Улан-Удэ, 1967; Найдаков В. II. Традиции и новаторство в бурятской советской литературе. Улан-Удэ, 1976; Соктоева И. И., Хабарова М. В. Художники Бурятии. Л., 1976; Музыкальная культура Бурятии. Улан-Удэ, 1967.
