Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow бурд-бя arrow БУРЯТСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА
   

БУРЯТСЬКА АВТОНОМНА РАДЯНСЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РЕСПУБЛІКА

Бурятія - у складі РРФСР. Розташована в пд. частині Сх. Сибіру, в Забайкаллі. Утворена З0.У 1923. Поділяється на 19 районів, має 5 міст та 28 с-щ міськ. типу.

Природа. Б.- гірська країна. За характером рельєфу виділяють: Селенгинське середньогір'я (в Центр. та Пд. Б.; вис. до 1200- 1700 м); Східний Саян (з найвищою вершиною Б.- г. Мунку-Сардик, 3491 м); Байкальську гірську область (хребти Хамар-Дабан, Улан-Бургаси, Баргузин-ський, Байкальський та ін.; вис. до 2000-2500 м); Вітімське плоскогір'я. Характерні міжгірні улоговини з степовими та лісостеповими ландшафтами. Корисні копалини: вольфрам, молібден, золото, поліметалеві руди, кам. та буре вугілля, заліз. руди, боксити, апатити, азбест, графіт тощо. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня -24, -25°, липня +17, + 18°. Опадів - 250-300 мм, у горах - до 500 мм на рік. Густа сітка річок (Селенга, Баргузин, Верхня Ангара, Іркут, Вітім та ін.), більшість із яких впадає в оз. Байкал (макс. глибина - 1620 м). Грунти переважно гірські підзолисті, гірсько-лучні, гірсько-тундрові, чорноземні й каштанові Поширена багаторічна мерзлота 80% території Б - під тайгою (сосна, модрина, кедр, ялина, смерека та ін.) В межах Б.- Барггізинський заповідник Населення. Корінне населення - буряти (178,7 тис чол., перепис 1970). Живуть також росіяни, українці, татари та ін. Пересічна густота нас.- 2,5 чол на 1 кмг 57% нас. живе в містах. Найбільші міста: Улан-Уде. Кяхта, Бабушкін

Історія. Тер. Б. була населена з часів палеоліту. На поч. 13 ст. Прибайкалля й Забайкалля зайняли монголомовні бурятські, а також евенкійські племена В кін 17 - 18 ст. складається бурят. народність. В кін. 20-х рр. 17 ст. тут з'явилися перші загони рос. козаків і "служилих людей". До серед. 17 ст. завершилося входження до складу Росії Зх. Б., у 2-й пол. 17 ст.- забайкальської частини тер. Б. Приєднання до Росії позитивно вплинуло на екон., політ. і культ. розвиток Б На поч. 20 ст. розгорнувся революц. рух проти царизму. В 1902-04 під керівництвом політ. засланців тут виникли с.-л. групи. Революц. виступи 1905-07 очолили верхньоудінська і мисовська більшовицькі групи, які входили до складу Забайкальського обл. к-ту РСДРП. Радян владу встановлено в лютому 1918. В серпні 1918 Б. окупували япон., в квітні 1919 - амер. війська. В Б. почалася партизанська боротьба. 2. III 1920 частини Червоної Армії при підтримці партизанів визволили Верхньоудінськ (тепер Улан-Уде), 22.Х - Читу. З0.V 1923 утворено Бурят-Монг. АРСР (з 7.VI 1958 - Бурятська АРСР). Бурят. народ за допомогою всіх народів СРСР, обминувши стадію капіталізму, здійснив соціалістичне будівництво, консолідувався в соціалістичну націю. Під час Великої Вітчизн. війни 1941- 45 буряти разом з ін народами СРСР героїчно боролися проти нім.-фашист загарбників. Бл. 35 тис. воїнів-бурятів нагороджено орденами і медалями, 33 присвоєно звання Героя Рад Союзу. Сина бурят. народу Героя Рад. Союзу гвардії полковника В Б. Борсоєва поховано у Львові на Алеї Слави. У післявоєнні роки економіка і культура Б. продовжують розвиватися. Б. нагороджено орденами Леніна (1959), Дружби народів (1972). М В. Кім.

Народне господарство. За роки Рад влади провідне місце в структурі нар. г-ва Б. зайняла промисловість, її валова продукція зросла 1975 порівняно з 1940 у 12 раз. Осн галузі - машинобудування та металообробка, лісова, гірнича, легка, харч. та буд. матеріалів пром-сть. Створено енерг. пром-сть (на базі місц. вугілля працюють Улан-Уденська, Тімлюйська, Баянгольська, Селенгинська ТЕС, Гусиноозерська ДРЕС). Маш.-буд. та металообр. підприємства розміщені гол. чин. в Улан-Уде (з-ди: локомотиво-вагоноремонтний, "Електромашина", приладобудівний, мостових металевих конструкцій та ін.). Найбільшими підприємствами пром-сті буд. матеріалів : є Улан-Уденський склоробний, тімлюйські з-ди цем і азбестоцементних виробів, силікатної цегли та ін. Розвиваються лісозаготівля і переробка деревини (виробн. целюлози, картону, пиломатеріалів, стандартних будинків). Видобувають вольфрам, молібден, вугілля та ін. корисні копалини В пром-сті республіки значна питома вага харч. (Улан-Уденський м'ясоконсервний комбінат та ін.) та легкої (тонкосуконний комбінат, трикотажна ф-ка та ін.) пром-сті. Гол. пром. центри: Улан-Уде. Гу-синоозерськ, Бабушкін, Каменськ. В с г провідними галузями є тонкорунне вівчарство, м'ясо-молочне і м'ясне скотарство В 1976 в Б. було 100 радгоспів та 59 колгоспів Поголів'я (тис. 1976): великої рогатої худоби - 493, свиней - 185,6.

Традиційною, галуззю тваринництва є конярство, розвиваються свинарство, птахівництво та звірівництво (розведення сріблясто-чорних лисиць і норок) На Пн., в евенкійських колгоспах - оленярство. Землеробство має зерновий напрям, осн культура - яра пшениця. Посівна площа всіх І с.-г культур 1976 становила 881 тис га

Осн. вид транспорту - залізнич- І ний (80% усього вантажообороту Б.). Територією Б. проходить Транссибірська залізнична магістраль з відгалудженням Улан-Уде - Наушки, будується дільниця Байкало-Амурської магістралі: У внутр. і зовн. перевезеннях важливу роль відіграє автомоб. та повітряний транспорт. Судноплавство на оз. Байкал і річках Селенга, Чикой, Баргузин, Верхня Ангара та Вітім.

Осн. курорти - Аршан, Горячинськ. Туризм по узбережжю оз. Байкал.

Б. Р. Буянтуєв, Б. Л.Раднаєв. Культура. За Рад. влади в Б. створено нову нац. писемність, запроваджено заг. обов'язкове навчання, здійснено перехід до заг обо-

в'язкової серед освіти. У 1975/67 навч році в загальноосв школах усіх видів налічувалося 162,7 тис учнів, у серед спец. навч закладах - 22,4 тис, у 4 вузах - технологічному, с.-г., пед. та ін-ті культури - 21,6 тис. студентів У 1966 створено Бурят. філіал Сибірського відділення АН СРСР У 1976 працювало 605 масових б-к, 662 клубні заклади, 781 кіноустановка, 3 музеї (Бурят респ краєзнавчий, Музей образотворчого мист в Улан-Уде, Кяхтинський музей краєзнавства) В 1976 в республіці виходило 39 газет, зокрема "Правда Бурятии", "Буряад унен" ("Бурятська правда"), "Молодежь Бурятии" та ін загальним річним тиражем понад 50 млн. примірників, видано 131 назву книг і брошур, зокрема 46 бурят. мовою, заг. тиражем 673 тис примірників Виходить журн "Байкал" рос. та бурят. мовами. Радіомовлення бурят. мовою з 1934; з 1961 працює телецентр в Улан-Уде До Рад влади бурят. худож. л-ра була представлена літописами, істор. хроніками, перекладами тощо. Широко відомий бурят. варіант епосу "Гесер" Засновник бурят. рад. л-ри - X. Намсараєв. На поч. 30-х рр. перші бурятські повісті написав Ц Дон (Дондубон), п'єси - Н Балдано. В бурят. л-рі утверджувався метод соціалістичного реалізму, розширювалися звязки з рос. укр. та ін. л-рами. Успішно працювали письменники Б. Абідуєв, Ц. Галсанов, Д. Дамді-нов, Ж. Тумунов, А. Шадаєв та ін. Після Великої Вітчизн. війни в бурят. л-рі значного розвитку набули прозові жанри: оповідання й повісті Ч. Цидендамбаєва, Ц. Галанова, О. Жамбалдоржаєва; романи Ж. Тумунова, Б. Мунгонова, Д. Батожабая, І. Калашникова, А. Бальбурова, ПІ. Бадлуєва та ін. З поетичними творами виступають Д. Жалсараєв, Ч. Нам-жилов, Д. Улзитуєв, Д. Дамбаєв, О. Бадаев, М. Дамдінов; драматургічними - Ц. Шагжин, Н. Балдано, Д. Батожабай та ін. Бурят. мовою перекладено твори У. Шекспіра, О Пушкіна, М. Гоголя, М. Горького, О Фадєєва, Т. Шевченка, М. Рильського, М Островського, П. Тичини, О. Корнійчука, В Василевської та ін.; укр. мовою - поезії Ч Цидендамбаєва, М Дамдінова, Ц. Жимбієва, Д. Жалсараєва та ін. Спілка письменників - з 1934.

На тер Б є залишки поселень епохи палеоліту і неоліту, городище Іволгінське поблизу Улан-Уде (1 ст до н. е.- 1 ст н е.) та могильники 6-10 ст Житлом бурятів здавна були юрти з повсті. У 18- 19 ст. споруджуються дерев'яні та кам'яні будівлі класицистичних форм (Троїцький собор у Кяхті, гостиний двір в Улан-Уде та ін.). За рад. часу виросли нові міста й с-ща. Серед громад. споруд Улан-Уде - Будинок Рад (1928-31, арх. А. Оль); Бурят. театр опери та балету (1947-52, арх. О. Федоров), будинок Ради Міністрів (1965-68, арх. О Вампілов, А. Галяутдінов)

В Б. збереглися наскельні зображення тварин, людей і сцен полювання (т. з. писаниці). У 18-19 ст. памаїстські монастирі (дацани) оздоблювались різьбленням на дереві та яскравими розписами. Здавна розвинені різні види нар. декоративно-ужиткового мист. (різьблення на дереві та кістці, карбування й гравірування на золоті та сріблі, вишивання, аплікація). За Рад. влади виникли станковий живопис (Ц Сампілов, Р Мердигєєв, О. Окладников), скульптура (М. Ердипєєв), графіка, театр.-декораційне мистецтво. Бурят. нар. музика - трудові, обрядові, ліричні, істор. та ін. пісні, а також інструм. мелодії. Нар. муз. інструменти: духові - сур, лімба (тип флейти), аман хур (варган); смичкові - хур і хучир; щипкові - шанза та ін. Профєс. муз. культура почала розвиватись після Вел. Жовтн. соціалістич. революції. Серед бурят. композиторів - Б. Ямпілов (опери "Прозріння", 1967, "Чудовий скарб", 1970; балети "Красуня Ангара" - у співавт. з Л. Кніппером, 1959, "Патетична балада", 1967), Д. Аюшеєв (оперна трилогія "Побратими", 1958, "Брати", 1961, "Саян", 1967), Ж. Батуєв (балети "Квіти л<иття", 1962, "Джангар", 1971), Г. Дадуєв та ін. Серед діячів мист.- нар. арт. СРСР Л. Лінховоїн та Л. Сах'янова, нар. арт. РРФСР Б. Балдаков, Н. Петрова та П. Абашеєв. Муз. колективи: Бурят. театр опери та балету, філармонія, ансамбль пісні й танцю "Байкал". Спілка композиторів - з 1940. Джерела бурят. театру - в нар. піснях, танцях, ігрищах, обрядах. У 1928 створено бурят. театр. студію (з 1930 - технікум мистецтва). В 1932 з випускників технікуму в Улан-Уде організовано бурят. муз.-драм. театр (з 1950 - Бурят. театр драми, з 1959 - імені X. Намсараєва). В театрі йдуть п'єси нац. драматургів (Н. Балдано, А. Шадаєва, Ц. Шагжина, Б. Галсанова), твори зарубіжної, рос. та укр. (І. Франка) класики і рад. драматургів (О. Корнійчука). В Улан-Уде працює Рос. драм. театр. Серед театр. діячів - нар. арт. СРСР Г. Цидинжапов, нар. арт. РРФСР Б. Вампілов, Н. Гендунова, М. Степанова, нар. арт. Бурят. АРСР Д. Дондуков, С. Ж. Балданов (література).

Літ.: Шулунов ф. И. формирование промышленности Бурятии и ее развитие в послевоенный период. Улан-Удэ, 1969; Бурцев М. Т. Специализация хозяйств скотоводческой зоны Бурятской АССР. Улан-Удэ, 1974; Викулов В. Е. БАМ и минеральные ресурсы севера Бурятии. Улан-Удэ, 1976; История Бурятской АССР, т. 1 - 2. Улан-Удэ, 1959; Очерки истории Бурятской организации КПСС. Улан-Удэ, 1970; Окладников А. П. История и культура Бурятии. Улан-Удэ, 1977; История бурятской советской литературы. Улан-Удэ, 1967; Найдаков В. II. Традиции и новаторство в бурятской советской литературе. Улан-Удэ, 1976; Соктоева И. И., Хабарова М. В. Художники Бурятии. Л., 1976; Музыкальная культура Бурятии. Улан-Удэ, 1967.

Бурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республікаБурятська автономна радянська соціалістична республіка

 

Схожі за змістом слова та фрази