тверда стиглість — завершальна фаза стиглості зернівок хлібних злаків. Настає після воскової стиглості. При П. с. зерно стає твердим (не ріжеться ножем, а розколюється на частинки), набуваючи кольору стиглого насіння, стебла (крім 2—3 верхніх міжвузлів) і листки жовкнуть і всихають. Див. Стиглість насіння.
|
