Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow кур-кят arrow КУСТАНАЙСЬКА ОБЛАСТЬ
   

КУСТАНАЙСЬКА ОБЛАСТЬ

—у складі Каз. РСР. Розташована на Пн. республіки. Утворена 29. VII 1936. Площа 114,5 тис. км2. Нас. 950 тис. чол. (на 1.І 1980). Осн. населення — казахи, живуть і росіяни, українці, татари та ін. Міськ. нас— 48%. В К. о.— 13 районів, 4 міста та 13 с-щ міськ. типу. Центр — м. Кустанай. Поверхня області переважно рівнинна. На Пн. Зх.— передгірні рівнини та відроги Уралу (вис. 200—250 м), на Пн. Сх.— Передтургайська рівнина (пд.-зх. частина Західносибірської рівнини) — на Пд.— Тургайське плато (вис. до 310 м). Корисні копалини: залізна руда (Соколовське, Сарбайське, Качарське, Лисаковське та ін. родовища), боксити, азбест, буре вугілля, буд. матеріали. Клімат різко континентальний. Пересічна т-ра січня —17, —18°, липня +19, +20° на Пн. та +21, +22° на Пд. Характерні сильні вітри. Опадів 300— 350 мм на рік на Пн. і 190—240 мм на Пд. Гол. ріка — Тобол з притоками Аят, Уй, Убаган. Багато невеликих озер (Сариколь, Койбагар, Тентз та ін.— прісні; Кушмурун, Саримойин, Карасор та ін.— солоні). У пн. частині — чорноземні грунти, на незайманих ділянках — різнотравно-ковилова рослинність. Трапляються березово-осикові колки та соснові бори. На півдні — типчаково-ковилова рослинність на каштанових грунтах.

У нар.-госп. комплексі республіки К. о. виділяється гірничорудною пром-стю та розвинутим с. г. Провідне значення має добування та збагачення заліз. руди (Соколовсько-Сарбайський комбінат). Є азбестовий комбінат (Джетигара). Розвинуті металообр. (авторем., моторорем., мех. з-ди), легка (текст., взут., швейна), харч. (борошномельна, м'ясна, пивоварна, маслоробна, кондитерська) промисловість, буд. індустрія (з-ди: залізобетонних виробів та конструкцій, силікатної цегли, стінових матеріалів тощо); завод хімічного волокна.

Енергетика базується на девізному вугіллі, мазуті та газі. Формується Кустанайський тер.-виробничий комплекс. Гол. пром. центри: Кустанай, Рудний, Джетигара, Лисаковськ, Комсомолець. Внаслідок освоєння цілинних та перелогових земель посівні площі зросли більше ніж у 5 раз. Провідна галузь с. г.— землеробство зернового напряму. Осн. зернові культури: яра пшениця, ячмінь, овес. Крім зернових, вирощують кормові (кукурудза на силос і зелений корм, багаторічні та однорічні трави), овоче-баштанні, картоплю. Розвинуті молочно-м'ясне скотарство, свинарство, птахівництво, тонкорунне вівчарство. Розводять також коней, в озерах — рибальство. Гол. з-ці: Троїцьк — Кустанай — Кокчетав, Магнітогорськ — Картали — Тобол — Кушмурун — Цілиноград, Кустанай — Тобол — Джетигара. У внутр. перевезеннях важливу роль відіграє автомоб. транспорт. Розвивається повітр. транспорт. У К. о.— пед., індустріальний та с.-г. ін-ти, 17 серед. спец. навч. закладів, н.-д. ін-т механізації та електрифікації с. г. Драм. театр, філармонія, обл. краєзнавчий музей.

М. Ш. Ярмухаметов.

Кустанайська область - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази