Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow гор-гуц arrow ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ
   

ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ

- правова належність особи до України, що виявляється у їх взаємних правах та обов'язках. Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Гр-нин України не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство. Підстави набуття і припинення Г. У. регулюються Конституцією України та Законом України «Про громадянство» (1991) у редакції Закону «Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України"» (1997). Відповідно до Осн. Закону в Україні існує єдине громадянство (ст. 4). Воно є визначальною засадою правового статусу гр-ни-на України.

Законом «Про громадянство України» передбачено такі підстави набуття Г. У.: а) за народженням; б) за походженням; в) через прийняття до укр. громадянства; г) через поновлення Г. У.; д) за ін. підставами, визначеними законом; е) за підставами, зазначеними в міжнар. договорах, до яких приєдналася Україна. За першою з названих підстав дитина, батьки якої на момент її народження перебували в Г. У., є гр-нином України незалежно від того, чи нар. вона на тер. України, чи за її межами. Принцип походження означає, що дитина, народжена на тер. України від осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, є укр. гр-нином. При різному громадянстві батьків, один з яких на момент народження дитини перебував у Г. У., дитина є гр-нином України: а) якщо вона нар. на тер. України; б) якщо вона нар. за межами д-ви, але батьки (або один з них) у цей час постійно проживали на тер. України. Законом (ст. 16) передбач, умови прийняття до Г. У. іноз. гр-н та осіб без громадянства: 1) визнання і виконання Конституції та законів України; 2) неперебування в іноз. громадянстві; 3) безперервне проживання на законних підставах в Україні протягом останніх 5 років (це правило не поширюється на осіб, які виявили бажання стати гр-нами України за умови, якщо вони нар. чи довели, що хоча б один з їх батьків, дід чи баба нар. на її території); 4) володіння укр. мовою в обсязі, достатньому для спілкування; 5) наявність закон, джерел існування. Положення абзацу першого пункту 3, пунктів 4 і 5 частини другої ст. 16 можуть не враховуватися у виняткових випадках за рішенням Президента д-ви щодо осіб, які мають визначні заслуги перед Україною або коли в їх прийнятті до Г. У. заінтересована д-ва. До Г. У. не приймаються особи, які: вчинили злочини проти людства, здійснювали геноцид чи вчинили злочини проти д-ви або тяжкі злочини проти особи; засуджені до позбавлення волі — до зняття судимості; перебувають під слідством або уникають покарання чи вчинили злочин на території іншої д-ви; перебувають на військ, службі, в службі безпеки, в правоохор. органах, органах юстиції або органах держ. влади іноз. д-ви. Поновлення у Г. У. стосується осіб, які раніше були гр-нами України. Воно здійснюється за клопотанням відповідної особи.

У законод. порядку врегульовані і питання припинення Г. У. Підставами для цього є: вихід з Г. У.; втрата Г. У.; підстави, передбачені міжнар. договорами України, на обов'язковість яких дала згоду ВР України. Вихід з Г. У. здійснюється за клопотанням відповідної особи. У виході з Г. У. може бути відмовлено, якщо особа, котра порушила клопотання про вихід, має невиконані зобов'язання перед д-вою або майнові зобов'язання, з якими пов'язані інтереси юрид. чи фіз. осіб на тер. України, або коли вихід з громадянства призведе до статусу особи без громадянства. Законом визначено також підстави втрати Г. У., зокрема, такі: а) якщо гр-нин України добровільно набув громадянства іншої д-ви; б) внаслідок вступу особи на військ, службу, в службу безпеки, правоохор. органи, органи юстиції або органи держ. влади іноз. д-ви без згоди на те держ. органів України та за поданням відповідних держ. органів України; в) якщо Г. У. набуто внаслідок подання завідомо неправдивих відомостей або фальш, документів; г) якщо особа, що перебуває за межами України, не стала без поважних причин на консул, облік протягом 7 років. Поважними причинами при цьому вважаються: відсутність дип. представництв або консул, установ України в країні пост, проживання, тривала хвороба, воєнні дії та ін. ситуації надзв. характеру. Законодавець визначив і органи, які беруть участь у вирішенні питань Г. У., та процедуру їхньої діяльності. Передбачено, зокрема, що рішення про прийняття до Г. У. і припинення Г. У. приймає Президент України. Заяви з питань громадянства подаються на ім'я Президента через органи внутр. справ за місцем пост, проживання заявників, а особами, які постійно проживають за кордоном, — через відповідні дип. представництва або консул, установи України. Оформлення документів з питань Г. У. відбувається після особистого звернення заявника за місцем його пост, проживання органами внутр. справ, а особам, які постійно проживають за кордоном, — відповідними дип. представництвами або консул, установами України. За наявності поважних причин органи внутр. справ, дип. представництва і консул, установи України зобов'язані оформити матеріали про громадянство на основі нотаріально засвідчених заяв, переданих через ін. осіб або поштою. Попередній розгляд заяв і подань з питань Г. У. здійснює Комісія при Президенті України з питань громадянства. Вона вносить на розгляд Президента пропозиції щодо кожної заяви або подання. Рішення Комісії оформляється протоколом.

З питань громадянства Президент України видає укази. Зміни у громадянстві настають у день видання указу, якщо указом не встановлено інше. Особам, які набули Г. У., органи внутр. справ України або дип. представництва чи консул, установи України вручають паспорти гр-нина України. У документах дітей, які не досягли 16 років, робиться запис Про їх належність до Г. У.

r

Ю. С. Шемшученко.

 

Схожі за змістом слова та фрази