Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Р-радіо arrow РАДІОТЕЛЕСКОП
   

РАДІОТЕЛЕСКОП

(від радіо... і телескоп) — комплекс апаратури для дослідження небесних об'єктів у радіодіапазоні електромагнітних хвиль. Складається з керованої приймальної антени та радіометрів. Осн. параметри Р. визначаються розмірами, конструкцією та принципом роботи антен, які дуже різноманітні. Ця різноманітність зумовлена широким діапазоном довжин хвиль, які використовуються в радіоастрономії (від 0,1 мм до 1000 м). В міліметровому та сантиметровому діапазоні використовують дзеркальні повноповоротні антени з суцільними апертурами (тобто такі, що допускають поворот за азимутом і висотою), в дециметровому діапазоні— антени змінного профілю. Найбільшим у світі таким Р. є РАТАН з антеною діаметром 600 м. В метровому і декаметровому діапазонах використовують комбінації кількох дзеркальних або вібраторних антен, з'єднаних кабельними лініями в єдину фазовану систему (т. з. решітки). Таким Р. є, напр., УТР-2 Ін-ту радіоелектроніки АН УРСР (Харків). Радіометрами в Р. служать параметричні та квантові парамагн. підсилювачі — мазери. Роздільна здатність Р. нижча, ніж у оптичного телескопа, при використанні радіоінтерферометрів з великою базою вона значно збільшується. Першим великим позаатмосферним Р. був КРТ-10 на орбітальній станції "Салют6" (див."Салют"). Іл. див. до статті Астрономічні інструменти.

Літ.: Иванов В. Н., Моисеев И. Г., Монин Ю. Г. Новый радиотелескоп Крымской астрофизической обсерватории АН СССР с 22-х метровым параболическим рефлектором. "Известия Крымской астрофизической обсерватории", 1968, т. 38.

В. Н. Іванов.