Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow змін-зору arrow ЗОЛОТО
   

ЗОЛОТО

(Аurum), Аu — хімічний елемент І групи періодичної системи Д. І. Менделєєва, ат. н. 79, ат. м. 196,9665; належить до групи благородних металів. Має один стабільний ізотоп 197Аu. Вміст 3. в земній корі 4 • 10-7%. У природі буває переважно у вільному стані. 3.— важкий метал жовтого кольору, дуже тягучий і ковкий (з нього можна виготовити листи завтовшки 8 • 10-5 мм); густ. 19 320 кг/м3, tпл 1064,43" С, tкип 2877° С. Добре проводить тепло й електрику, стійке до дії хім. агентів. З неметалами, крім галогенів, практично не реагує. Звичайні к-ти і луги на 3. не діють. Розчиняється в суміші концентрованих азотної й соляної к-т, у водному розчині ціаніду натрію при доступі кисню повітря. На цьому грунтується ціанідний спосіб добування 3. Характерним для 3. є здатність утворювати комплексні сполуки і легко відновлюватись із сполук до металу. 3. добувають промиванням золотоносного піску і як побічний продукт при переробці поліметалевих руд. Використовують гол. чин. як валютний метал і меншою мірою (у вигляді золота сплавів) — у ювелірній і зуболікарській справі та в техніці.

Економічне значення. 3. в умовах товарного виробництва виконує функцію загального еквівалента. Виражаючи вартість усіх інших товарів, 3. набуває особливої споживної вартості, стає грошима. Розвиток капіталізму, розширення світової торгівлі посилили попит на 3. як на грош. метал. Зростання світового видобутку 3., особливо приплив його в Європу з Америки, Австралії й Африки, прискорили витіснення знецінюваного срібла й створили умови для переходу більшості країн в кінці 19 ст. до золотого монометалізму. Створення світового ринку розширило сферу обігу 3. і зробило його світовими грошима. В період загальної кризи капіталізму панівним стає паперовогрош. оборот і 3. перестає виконувати функції засобу обігу й засобу платежу. Однак воно й надалі лишається мірою вартості, зберігає своє значення як засіб утворення скарбів і світових грошей, лишається базою грошових систем і засобом кінцевих грош. розрахунків капіталістичних країн. Від розмірів запасів 3. значною мірою залежить сталість капіталістичних валют. 3. як золотий запас зберігається у центр. банках д-в, а для пром. споживання й приватної тезаврації (приватне нагромадження 3. як скарбу) купується й продається на спец. ринках золота.

В соціалістичних країнах 3. є заг. еквівалентом вартості, одним із засобів забезпечення сталості валюти, резервним фондом для міжнародних розрахунків.

Літ.: Фосс Г. В. Золото. М., 1963; Борисов С. М. Золото в экономике современного капитализма. М., 1968.

Ф. А. Деркач (золото як хім. елемент).