Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow стад-статус arrow СТАРІННЯ МЕТАЛІВ
   

СТАРІННЯ МЕТАЛІВ

— зміна структури і властивостей металів (особливо сплавів), спричинювана розпадом їхніх твердих розчинів, що є у стадії пересичення. Супроводиться звичайно підвищенням міцності, твердості, коерцитивної сили й електропровідності металу (сплаву), зниженням його пластичності й ударної в'язкості. Буває природне, що відбувається самочинно, за умови витримування (іноді протягом кількох років) при кімнатній т-рі, та штучне (при нагріванні до високих т-р), яке настає в загартованих металах (сплавах). Вплив С. м. на експлуатаційні якості виробів може бути негативним (напр., призводити до руйнування деталей) і позитивним (старінню заздалегідь піддають виробн. що їхні форми й розміри під час експлуатації мають бути постійними). Негативно діє, напр., на деякі сплави деформаційне старіння, яке погіршує їхні в'язкість і пластичність. Негативному впливові запобігають досконалішою технологією виплавлення металу (сплаву), його легуванням, спец. термічною обробкою. Штучне старіння, прискорюване пластичним деформуванням, радіоактивним опроміненням, лазерною та ультразвуковою обробкою або ін. способами, є для багатьох сплавів спец. операцією термічної обробки. Воно дає змогу підвищувати міцність сталей (особливо мар-тенситностаріючих сталей), алюмінієвих, мідних і титанових сплавів, жароміцність нікелевих і кобальтових сплавів, поліпшувати характеристики магнітно-твердих матеріалів та ін.

Див. також Старіння матеріалів.

К. В. Чуїстов.

 

Схожі за змістом слова та фрази