Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow рен-рос arrow РОЗТРАТА
   

РОЗТРАТА

— злочин проти власності, який полягає у незакон. і безоплат. витрачанні винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало у його віданні (ст. 191 КК України). В результаті Р. винний задовольняє свої матеріальні потреби або поліпшує майн. становище ін. осіб шляхом безпосеред. споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів. Р. переважно настає за привласненням чужого майна, однак вона може бути й не пов'язана з привласненням. Р. входить до групи злочинів проти власності, які характеризуються протиправним корисливим оберненням на свою користь чи користь ін. осіб чужого майна, що заподіює пряму шкоду власникові і здійснюється проти волі власника. Р. не охоплюється поняттям «викрадення», а становить самост. вид злочинів проти власності.

Діяння може кваліфікуватись як Р. лише в тому разі, коли предметом його виступає майно, що було ввірене винному чи було у його віданні, тобто у правомір. володінні винного, який був наділений правомочністю розпоряджатись, управляти, доставляти або зберігати це майно. Така правомочність може обумовлюватися служб, обов'язками, договір, відносинами або спец, дорученням і може виникати не лише в осіб, які перебувають у труд, відносинах з підприємством, установою чи організацією незалежно від форми власності (комірник, експедитор, агент з постачання, продавець, касир). Цією правомочністю можуть наділятись і будь-які ін. (приватні) особи, яким власник майна відповідно до закону передає певні повноваження щодо розпоряджання, управління, доставки чи зберігання майна. Вона може виникати в особи на підставі цив.-прав, угод підряду, оренди, комісії, прокату, перевезення, схову, майн. найму. Не має значення, яким саме власником — юрид. чи фіз. особою — винний був наділений певною правомочністю щодо відповід. майна.

Об'єктивний бік Р. характеризується витрачанням чужого майна, що може проявлятися у формі споживання, продажу, безоплат. передачі, обміну, передачі в рахунок погашення боргу винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало у його віданні, тощо. Момент закінчення Р. збігається з моментом витрачання чужого майна. Суб'єктивний бік Р. характеризується прямим умислом і корисливою метою. Суб'єктом Р. може бути осудна приватна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні. Суб'єктом Р. чужого майна шляхом зловживання служб, особи своїм служб, становищем (ч. 2 ст. 191 КК) може бути лише служб, особа. Кваліфікуючими ознаками Р. закон передбачає вчинення її шляхом зловживання служб, особою своїм служб, становищем (ч. 2 ст. 191); повторно або за попередньою змовою групою осіб (ч. З ст. 191), у великих (ч. 4 ст. 191) чи особливо великих (ч. 5 ст. 191) розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 191). Проста Р. чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні (ч. 1 ст. 191), карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гр-н або випр. роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 4 років, або позбавленням волі на строк до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Р. чужого майна шляхом зловживання служб, особою (ч. 2 ст. 191) карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Р., вчинена повторно або за поперед, змовою групою осіб (ч. З ст. 191), карається обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Р., вчинена у вел. розмірах (ч. 4 ст. 191), карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а P., вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 191), — позбавленням волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

КК України передбачає також відповідальність за спец, види Р. Так, ст. 413 встановлюється відповідальність за марнотратство — продаж, заставу, передачу в користування військовослужбовцем строкової служби виданих йому для особистого користування предметів обмундирування або спорядження.

Літ.: Матышевский П. С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. К., 1996; Дудоров О. О., Мельник М. І., Хавронюк М. І. Злочини у сфері підприємництва. К ., 2001.

М. I. Мельник.