(італ. filigranа, від лат. filum— нитка і granum— зерно) — 1) Один з видів ювелірної техніки; виготовлення декор. ажурних предметів з тонкого скрученого дроту (золотого, срібного чи мідного): твори, виконані у цій техніці. Часом Ф. оздоблюють металеву основу виробів (візерунок у вигляді плетеного мережива). З Ф. часто поєднують зернь (припаюють на філігранний орнамент). Ф. відома ще в старод. Єгипті, Греції та Римі, а також на Сході (Середня Азія, Кавказ та ін.) і в Зх. Європі (Італія). На території України найдавніші знахідки Ф. датуються 4—1 ст. до н. е. (курган поблизу м. Феодосії). Була поширена на Русі. У Києві та Рязані під час археол. розкопок знайдено філігранні вироби 9—11 ст. місцевого походження. У 15 ст. в Оружейній палаті у Москві в техніці Ф. працювали майстри І. Фомін та Амвросій. У 16 ст. розквіту досягла новгородська Ф. В 15—19 ст. майстерні, де виготовляли Ф., були в Києві, Львові, Кам'янці-Подільському. Колекції виробів, виконаних у техніці Ф., зберігаються в Київ. істор. музеї, в Києво-Печерському держ. історико-культурному заповіднику. 2) Водяні знаки на папері.
