- в Україні споруди, пам'ятні місця та предмети, пов'язані з істор. подіями в житті народу, розвитком сусп-ва і д-ви; твори матеріальної і дух. творчості, що становлять істор., наук., художню чи ін. культурну цінність. Усі П. і. та к, які є на тер. України, охороняються д-вою. Термін використовується у зак-ві, зокрема в КК України (ст. 298), КпАП України (ст. 92), Основах зак-ва України про культуру (ст. 11, 14), Законі «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 26) та ін. правових актах. Зберігається він також у назвах Укр. т-ва охорони пам'яток історії та культури, багатотомного Зводу нам яток історії та культури України. Закон України «Про охорону культурної спадщини» (2000) застосовує замість терміна «пам'ятка історії та культури» термін нам ятка. Так, у його Прикінцевих положеннях (розд. X) встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) П. і. та к. відповідно до Закону «Про охорону і використання пам'яток історії та культури» (1978), визнаються пам'ятками. Див. також Культурна спадщина, Пам ятки Великої Вітчизняної війни 1941—45.
Літ.: Культурна спадщина України. Прав, засади збереження, відтворення та охорони культур.-істор. середовища. К., 2002.
