Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow вік-вяз arrow ВІРУЮЧИЙ
   

ВІРУЮЧИЙ

— особа, яка є суб'єктом реліг. віри і діяльності, носієм реліг. світогляду, реліг. досвіду, учасником церк.-реліг. життя. Поняття «В.» рівнозначне поняттю «релігійна людина», тобто В. — людина, що вірить у надприродне, Бога, справляє реліг. культ, активно виявляє свої реліг. почуття та емоції. У релігієзнавстві прийнято умовну шкалу диференціації віруючих, т. з. типоло-гізацію, в основу якої покладено ступінь реліг. переконаності В., його здатність до практ. реалізації реліг. настанов, самореалі-зації у системі вільно вибраних (у контексті свободи совісті) трансцендентних координат. В. властива сукупність і взаємодія двох рівнів реліг. свідомості: буденного і теоретичного. Важливою умовою усталеності реліг. свідомості В. є її функц. пріоритетність на рівні буденної свідомості, її відповідність способові буття, культурі, духовним потребам В. У конкр. життєвих ситуаціях В. далеко не завжди діє у межах реліг. орієнтирів, норм, настанов, приписів. У його свідомості нерідко домінують реаліст, життєво-смислові настанови. Бути В. чи невіруючим — право кожної людини, яке законодавчо гарантується у більшості країн світу. В Україні це відображено в Конституції (ст. 35) і Законі «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991).

М. Ю. Бабій.