(від грец.— смішний) — категорія естетики, яка відображає заперечення, викриття, засудження явищ дійсності (сатира) або окремих їхніх сторін (гумор), що не відповідають естетичному ідеалові. Марксистсько-ленінська естетика розглядає К. як особливу форму вираження соціальних суперечностей. Сусп. явище, що втратило своє істор. виправдання. але претендує на значущість; невідповідність можливостей і задуму, мети і засобів є об'єктами комічного. К. в мистецтві пов'язане з виявленням і загостренням тих рис явищ дійсності, які звичайно лишаються не поміченими. Форми відображення К. в мистецтві різноманітні (жарт, іронія, сарказм тощо). Мистецтво соціалістичного реалізму широко користується всіма відтінками К. для боротьби з віджилим і для утвердження нового, прогресивного.
Літ.: Пропп В. Я. Проблемы комизма и смеха. М., 1976.
Н. О. Яранцева.
