Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow З-закар arrow ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ
   

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ

- у складі Української PCP. Утворена 22 січня 1946, після возз'єднання Закарп. України з УРСР. Розташована на Зх. республіки. В області - 13 районів, 255 сільрад, 9 міст, 27 с-щ міськ. типу. У 1958 3. о. нагороджено орденом Леніна. Карти див. на окремому аркуші, с. 176-177.

Природа. 3. о. розташована на пд.-зх. схилах і в передгір'ях Карпат Українських. Гори займають бл. 80% тер. області. Вони утворюють витягнуті з Пн Зх. на Пд- Сх. хребти - Верховинський вододільний хребет, Таргани, Свидовець, Чор-ногора (вис. до 2061 м, г. Говерла- найвища точка 3. о. і всієї України), Полонинський хребет. Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Перевали: Ужоцький (889 м), Верецький (839 м), Воловецький (1014 м), Вишківський (930 м), Яблуницький, або Ясинський (931 м). У надрах 3. о.- кам. сіль (Закарпатський соленосний басейн), буд. матеріали (мармур, вапняки, андезити та ін.); буре вугілля (Закарпатський бурову-гільний район), заліз. і ртутна руди. Бл. 500 різноманітних мінеральних джерел. Клімат помірно континентальний. Пересічна т-ра січня на низовині від -2° до -3°, у передгір'ях від -3° до -4°, в горах від -5° до -9°; липня - відповідно від +19° до +20°; від +17° до +18°; від +6° до +8°. Річна кількість опадів на низовині 600-700 мм, у передгір'ях - 800-1000 мм, у горах - 1000- 1400 мм та більше. Вегетаційний період на низовині до 230 днів, у передгір'ях - 210-230 днів, у горах - 90-210 днів. Гол. ріка області - Тиса (витоки - Чорна Тиса та Біла Тиса), належить до бас. Дунаю. її притоки: Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця, Уж. Ріки використовують як джерела водопостачання й гідроенергії. Ґрунтовий покрив дуже різноманітний. На рівнині поширені дернові, опідзолені й дерново-глейові, у передгір'ях - опідзолені буроземи, в горах - бурі лісові, гірсько-підзолисті й гірсько-лучні грунти. У рослинному покриві добре виражена вертикальна поясність. На низовині переважають с.-г. угіддя, трапляються дубово-грабові ліси, у передгір'ях - дубові й дубово-букові ліси; у горах - букові (до 800-1000 м) і хвойні (ялиця й ялина, до 1300- 1500 м) з сосновим криволіссям у верх. поясі. З висоти 1300-1500 м - луки (полонини): субальп. (до 1850-1900 м) і вище - альпійські. 3. о.- найбільш лісиста область в УРСР. Під лісами -гбл. 50% тер. області. В них водяться лісовий кіт, рись, вовк, лисиця, бурий ведмідь, дика свиня, європ. козуля, благородний олень, куниця, білка, заєць-русак та ін.; з птахів - орел-беркут, глухар, тетерев, фазан, сіра куріпка, рябчик, дятел, сови та ін. В озерах і річках багато риби: лосось дунайський, форель, харіус, сом, щука, короп, лящ та ін. Акліматизовано норку. На тер. області - ділянки Карпатського заповідника - Угольський масив і частина Говерлянського масиву, а також 19 заказників (Стужиця, Розсішний, озеро Синевир, Велико-добронський, Брадульський, Горгани, Кедринський, Широкий Луг, Гладинський, Апшинецький, Чорна Гора, Свидовецький, Юльївська Гора, Кевелівський, Рогнеска, Діброва, Кузійський, Радомирський та Білий Потік). 3. о.- один з найважливіших курортних і туристських районів СРСР.

Населення. Осн. нас- українці (76,5%). Живуть також угорці, росіяни, румуни, словаки та ін. Пересічна густота нас.- 90 чол. на 1 км2. Найгустіше заселені низовинні райони області. Міське нас. становить 38% (1979). Найбільші міста: Ужгород, Мукачеве.

Народне господарство. Економіка 3. о. до возз'єднання з УРСР перебувала у повній залежності від Австро-Угорщини, а пізніше - бурж. Чехословаччини і Угорщини; с. г. було відсталим, існували окремі підприємства лісової, соляної, буд. матеріалів та меблевої пром-сті (див. Закарпатська Україна). За роки Рад. влади г-во області розвивалося швидкими темпами. Створено нові галузі пром-сті: енергетична, хім., маш.-буд., у т. ч. приладобуд., інструментальна та радіотех., целюлозно-паперова, легка та ін., здійснено соціалістичну реконструкцію с. г. Промисловість. У структурі пром-сті питома вага валової продукції харч. пром-сті - 29,2%, маш.-буд. і металообр.- 24,1%, лісової, деревообр. і целюлозно-паперової - 19,5%, легкої - 17,0% (1977). Електроенергію область одержує від системи "Львівенер-го", до якої включено Ужгородську теплогідроелектростанцію, Теребле-Ріцьку ГЕС та ін. У харч. пром-сті найбільш розвинуте виноробство, яке представлене 14 радгоспами-заводами, Іршавським виноробним заводом, Ужгородським коньячним комбінатом. Найвідоміші марки закарп. вин: "Променисте", "Рислінг Закарпатський", "Берегівське", "Середнянське", "Троянда Закарпаття" та ін. Розвинуті також плодоконсервна (Тячів, Тересва, Виноградів, Мукачеве), м'ясна (Мукачеве, Ужгород), маслосироробна й молочна (Ужгород, Мукачеве, Рахів, Іршава, Берегове, Хуст), сокоягідна (гірські райони), борошномельна, олійно-жирова та ін. галузі. Розлив мінеральних вод(Плоске, Свалява, Драгове, Лужани). Серед галузей машинобудування й металообробки розвинуті верстатобудування та приладобудування (Ужгород, Мукачеве). Лісова й деревообробна галузі пром-сті представлені 18 комплексними г-вами - лісо- й деревообр. комбінатами, розташованими в усіх районах області (Свалявський лісокомбінат імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, Усть-Чорнянський лісокомбінат, Чинадіївський деревообробний комбінат), меблевими (Ужгород, Свалява, Мукачеве, Берегове, Тересва, Хуст, Іршава, Великий Березний, Буштина), лісохім. (випускають оцтову к-ту, формалін, розчинники, смоли, деревне вугілля; Свалява, Перечин, Великий Бичків) підприємствами. У Рахові - картонна ф-ка. Серед підприємств легкої пром-сті - Хустська фетро-фільцева ф-ка головних уборів, взуттєві (Ужгород, Хуст, Виноградів, Вилок), швейні (Мукачеве, Берегове, Виноградів, Ужгород), трикотажна (Мукачеве) ф-ки та ін. Виробн. буд. матеріалів представлене цегельно-черепичними й каменедробильними з-дами, підприємствами по випуску залізобетону, кар'єрами по видобуванню туфу, мармуру, перліту та ін. Розвинута місц. пром-сть (Драчинська ф-ка сувенірів, ужгородська ф-ка "Художпром", Хустська ф-ка худож. виробів з лози, Берегівський майоліковий з-д). Є з-ди пластмасових сан.-тех. виробів (Виноградів), арматурний (Кобилецька Поляна), абразивний (Іршава).

Сільське господарст-в о. Осн. спеціалізація с. г.- скотарство мол.-м'ясного напряму, вівчарство та садівництво, виноградарство і зернове г-во. На Закарпатській низовині переважають орні землі, на верховинах - сіножаті й пасовища. На кін. 1977 в З.о. було 105 колгоспів, 52 радгоспи, 14 об'єднань райсільгосптехніки та їхніх виробничих відділень. З року в рік зростає тех. й енерг. оснащеність с.-г. виробн. області (див. таблицю). З 671,2 тис. га, які перебувають у користуванні с.-г. підприємств і г-в, 459,3 тис. га - під с.-г. угіддями, з них 189,7 тис. га - орні землі, 223,9 тис. га - сіножаті і пасовища (1977). Осн. с.-г. культури: озима пшениця, кукурудза, картопля, тютюн, соняшник. На Пд. Зх. області розвинуте виноградарство й садівництво (яблука, груші, сливи, абрикоси, волоський горіх та ін.). Площа плодово-ягідних насаджень 1978 становила 40,5 тис. га, в т. ч. 22,1 тис. га у плодоносному віці, виноградників відповідно - 12,6 тис. га й 8,7 тис. га. За роки Рад. влади на Закарпатті проведено великі роботи по реконструкції старих меліоративних споруд і буд-ву нових. Реконструйовано Салвинську систему, збудовано меліоративну систему "Чорний мочар". Всього зрошується 10,9 тис. га (1977). Розвитку тваринництва сприяє міцна кормова база, яка включає природні сіножаті й пасовища, вирощування кормових культур, продукцію комбікормової пром-сті (1978-6 з-дів). Осн. породи: великої рогатої худоби - бура карпатська, овець - прекос і гірськокарпатська; свиней - велика біла.

Транспорт. Довжина залізниць заг. користування 1976 становила 618 км. Осн. залізничні лінії: Чоп - Ужгород - Ужок - Львів, Чоп - Солотвина. Гол. залізничні вузли: Чоп, Мукачеве, Багеве, Ужгород. Довжина автошляхів- 3,3 тис. км, у т. ч. з твердим покриттям - 3,2 тис. км (1976). Осн. шляхи: Ужгород - Мукачеве - Хуст - Тячів - Рахів - Івано-Франківськ, Мукачеве - Свалява - Стрий, Ужгород - Перечин - Свалява, Перечин-Великий Березний-Ужок. В Ужгороді -аеропорт. Тер. області проходять нафтопровід "Дружба", газопровід "Союз", газопровід "Братерство". Будівництво. Капітальні вкладення в нар. г-во області за період 1946-77 становили (у порівнянних цінах) 3300 млн. крб., у т. ч. 1977 - 272 млн. крб. Діють 55 держ. і кооп. первинних підрядних буд. і монтажних орг-цій і 20 міжгосп. буд. орг-цій. У післявоєнні роки (1946-77) держ., кооп. підприємства та орг-ції, колгоспи й населення спорудили житлові будинки пл. 9432 тис. м2, у т. ч. 373 тис. м2 1977. Торгівля й побутове обслуговування. На кін. 1977 в області діяло 5635 підприємств роздрібної торгівлі та громад. харчування. Заг. обсяг роздрібного товарообороту держ. й кооп. торгівлі, включаючи й громад. харчування, 1977 зріс проти 1970 у 1,6 раза. В 1977 було 1506 підприємств побутового обслуговування, у т. ч. 661 у сільс. місцевості. Обсяг побутових послуг 1977 зріс проти 1970 у 1,8 раза.

Охорона здоров'я. У 1977 в 3. о. було 12,0 тис. лікарняних ліжок (104,6 ліжка на 10 тис. ж.), 2895 лікарів (25,3 лікаря на 10 тис. ж.) і 9,2 тис. чол. серед. мед. персоналу. В обл. 144 жіночі консультації, дит. поліклініки й амбулаторії. На тер. 3. о. ряд бальнеологічних і кліматичних курортів (див. Закарпатська група курортів).

Культура. До возз'єднання Закарп. України з Рад. Україною неписьменність і малописьменність серед населення досягали 80%. У 70-х Dp. 80% міськ. і понад 50% сільс. населення в області мало вищу, серед. і незакінчену серед. освіту. В 1977/78 навч. р. в 3. о. діяло 800 загальноосв. шкіл усіх видів (понад 226 тис. учнів), 14 серед. спец. навч. закладів (10 тис. учнів), 14 профес.-тех. уч-ш (понад 8 тис. учнів). В Ужгородському університеті навчалося понад 10 тис. студентів. Наук. заклади: Західний науковий центр АН УРСР, філіал Курортології Одеського науково-дослідного інституту, Закарп. обл. с.-г. н.-д. станція "Велика Бакта", Нижньоворіт-ська респ. гірськокарпатська с.-г. н.-д. станція, Закарп. відділення Всесоюзного н.-д. ін-ту радіотех. і фіз.-тех. вимірювань та ін. В 3. о. діють відділення Спілки письменників України (з 1946) і Спілки художників УРСР (з 1945). В 3. о.- 818 масових б-к (фонд - 6988 тис. одиниць зберігання), 758 клубних закладів, понад 700 кіноустановок, 3 держ. музеї: Закарпатський краєзнавчий музей з істор. відділами у Мукачевому, Виноградові і Сваляві і філіалом - Закарпатським художнім музеєм, Закарпатський музей народної архітектури та побуту, історії релігії і атеїзму; 130 музеїв і музейних кімнат, які працюють на громадських засадах, серед них 7 народних (Солотвинський соляних копалень, Берегівський інтернац. дружби, Ясінський О. Борканюка та ін.); Два театри - Закарпатський український музично-драматичний театр (Ужгород) і Закарпатський обласний російський драматичний театр (Мукачеве); обл. філармонія, у складі якої Закарпатський народний хор; камерний ансамбль "Угорські мелодії", камерний оркестр та ін. В 1977 в області налічувалося понад 5 тис. колективів худож. самодіяльності (більше як 100 тис. учасників), 44 колективи удостоєні звання народного: хор Свалявського районного споживчого товариства, ансамбль пісні й танцю "Верховина" Іршавського районного Будинку культури, ансамбль танцю "Вогник" колгоспу ім. В. І. Леніна Хустського р-ну, ансамбль пісні й танцю "Лісоруб" Великобичківського лісохімкомбінату, чоловіча хорова капела вчителів Мукачівського р-ну та ін. Ансамбль танцю "Юність Закарпаття" клубу облпрофради удостоєно звання засл. колективу УРСР. Крім того, в області працюють 6 самодіяльних нар. театрів: Хустського і Берегівського (укр. й угор. трупи) районних будинків культури, Комарівського сільс. будинку культури та ін. У Закарпатті розвинуті худож. вишивка, ткацтво, килимарство, різьблення, інтарсія. Про розквіт нар. талантів свідчать роботи майстрів різьблення В. Асталоша, В. Смердула, кераміки - М. Таласа, В. Газдика, І. Ребрика, худож. вишивки - М. Шерегій, І. Дерцені, килимарства - Г.Визичканич та ш. Позашкільні заклади: 15 палаців та будинків піонерів, 3 станції юних техніків, 3 - юних натуралістів, екскурсійно-туристська, 12 дит. спорт. шкіл. В області працюють вид-ва "Карпати" і "Радянське Закарпаття", виходять три обл. газети - "Закарпатська правда" (укр. і рос. мовами), "Карпаті ігаз со" ("Закарпатська правда", угор. мовою) і "Молодь Закарпаття", 13 районних газет. Обл. радіомовлення й телебачення. Закарпаття багате на археол., істор., архіт. й етногр. пам'ятки. 553 пам'ятки історії та культури охороняються д-вою. Це - унікальні військово-фортифікаційні споруди, будівлі дерев'яної архітектури, громад. будівлі візант., рим., готич. стилів. В області численні пам'ятки, пов'язані з життям і діяльністю відомих людей (див. карту "Основні пам'ятники і пам'ятні місця Закарпатської області", окремі статті про райони, райцентри та ін. нас. пункти 3. о.).

Літ.: Діброва О. Т. Закарпатська область. К., 1967; Історія міст і сіл Української PCP. Закарпатська область. К., 1969; Народне господарство Української PCP у 1977 році. Статистичний щорічник. К., 1978.

В. М. Васинюк, І. M. Гранчак, А. А. Заяць, В. І. Комендор.

Закарпатська областьЗакарпатська областьЗакарпатська областьЗакарпатська областьЗакарпатська область

Закарпатська областьЗакарпатська областьЗакарпатська областьЗакарпатська область

Закарпатська областьЗакарпатська областьЗакарпатська область

Закарпатська областьЗакарпатська область

 

Схожі за змістом слова та фрази