СОЮЗНИЙ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКИЙ ДОГОВІР МІЖ РРФСР І УРСР
— державно-політична угода про військовий і господарський союз, укладена урядами Рад. Росії і Рад. України 28.XII 1920 у Москві і затверджена Восьмим Всеросійським з'їздом Рад 29.ХІІ 1920 і П'ятим Всеукраїнським з'їздом Рад 2.III 1921. В договорі, що був новим, дальшим кроком до зміцнення державної єдності радянських республік, встановлювалося, що уряди РРФСР і УРСР визнають незалежність і суверенність кожної з сторін і укладають його, усвідомлюючи необхідність згуртувати свої сили з метою оборони та в інтересах господарського будівництва. Для практичного здійснення цих завдань уряди РРФСР і УРСР оголошували об'єднаними такі нар. комісаріати: а) військ. і морських справ, б) Вищу Раду нар. г-ва, в) зовн. торгівлі, г) фінансів, д) праці, е) шляхів, є) пошти і телеграфу. За договором об'єднані наркомати входили до складу Раднаркому РРФСР
і мали в Раднаркомі УРСР своїх уповноважених. 5-й Всеукр. з'їзд Рад доручив ВУЦВК негайно приступити в погодженні з ВЦВК до конкретизації й розвитку тих пунктів договору, які регламентували відносини між ВУЦВК і ВЦВК. Аналогічні договори було також укладено й між РРФСР та ін. братніми республіками. Союзні договори були важливим кроком на шляху до створення єдиної союзної держави — Союзу РСР.
Літ.: В. И. Ленин, КПСС о советском многонациональном государстве. М., 1981; История Советской Конституции (в документах). 1917 — 1956. М., 1957; История государства и права Украинской ССР. К., 1976.
