Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow маш-мек arrow МАШИНОБУДУВАННЯ
   

МАШИНОБУДУВАННЯ

— комплексна галузь важкої промисловості, підприємства якої виробляють знаряддя праці для нар. господарства, а також техніку оборонного та невиробничого призначення. М. відіграє важливу роль у створенні матеріально-технічної бази комунізму, воно є провідною ланкою соціалістичної індустріалізації, основою комплексної механізації і автоматизації виробництва. Розвиток М. є однією з неодмінних умов, що забезпечують тех. прогрес і підвищення екон. ефективності виробн. в масштабах країни. М.— складова частина ширшої виробничої групи — машинобудування і металообробки, що об'єднує 18 осн. галузей (енергетичне М., електротех. пром-сть, верстатобудування, інструментальна пром-сть, приладобудування, автомоб. пром-сть, тракторне і с.-г. М. та ін.), які, в свою чергу, поділяються на ряд підгалузей і виробництв. Крім того, виділяють ще ряд галузей по випуску металевих конструкцій та виробництв (металообробки), а також по ремонту машин і устаткування. М. і металообробка посідають 1-е місце серед галузей пром-сті СРСР за обсягом продукції (26,8%), вартістю осн. виробничих фондів (23,0%) та чисельністю робітників, зайнятих на підприємствах. Номенклатура продукції М. досягає десятків тисяч найменувань. Понад 60% продукції М. випускається у дрібносерійному та серійному виробн. Для М. характерний безперервний процес виробн., широка спеціалізація виробн. продукції. М. як галузь пром-сті виникла у 18 ст., почала швидко розвиватися в 19 ст. у Великобританії й деяких країнах Зх. Європи, пізніше в США. В Росії перші маш.-буд. з-ди збудовано у 18 ст. В 1913 в країні було 750 маш.-буд. підприємств (без металооброб. і ремонтних). М. в дореволюц. Росії було слабо розвинутою галуззю, залежало від іноз. капіталу; випуск продукції був обмежений. За роки Рад влади в СРСР створено потужне багатогалузеве М.. в якому зайнято бл. третини всіх промислових робітників країни. Політика соціалістич. індустріалізації країни, розмах капітального будівництва зумовили велику потребу в машинах і устаткуванні. М. розвивалось високими темпами, що набагато випереджали зростання всього пром. виробн. Ця закономірність характерна і для повоєнного періоду. Обсяг валової продукції М. і металообробки 1978 перевищив рівень 1913 у 1882 рази, 1940 — у 63 рази. Розвиток М. забезпечив створення матеріально-тех. бази в усіх галузях виробн. та високу обороноздатність країни. За обсягом маш.-буд. та металообр. продукції СРСР посідає 1-е місце в Європі та 2-е в світі (1978). Найбільші центри розвинутого М. в СРСР — Москва, Ленінград, Урал, Україна, Поволжя, Зх. Сибір, Далекий Схід, Середня Азія, Закавказзя та ін. Рад. Союз виробляє майже всі види машин, приладів та устаткування. Особливо швидко зростає випуск високоефективних видів машин та устаткування для енергетики, металургії, хім., легкої та харч. пром-сті, рухомого залізнич. складу, виробн. верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ), автомобілів, приладів та засобів автоматизації, тракторів, с.-г. машин гощо. Лише за 1971—78 в країні створено 23,6 тис. нових типів машин, устаткування та апаратів, 7,6 тис. нових видів приладів і засобів автоматизації. Збільшилися одиничні потужності машин та устаткування. Значно підвищилися швидкість та точність роботи устаткування, поліпшилися його експлуатаційні якості, зменшилася вага одиниці устаткування. Найновіші досягнення вітчизн. науки і техніки, творча праця вчених, інженерів і робітників СРСР дали можливість створити вперше в історії людства атомні електростанції, космічні кораблі, міжпланетні автом. станції і здійснити польоти людини в космос. Величезну роль у цьому відіграло рад. М. Науково-технічний прогрес забезпечує застосування в конструкціях машин електроніки і телемеханіки, струмів високої частоти, нових прогресивних матеріалів та ін. (див. також Машинознавство). У М. дедалі більше вдосконалюється технологія, запроваджуються нові схеми виробн., особливо потокові методи праці, застосовується обробка металу тиском, штампування, типізація й уніфікація деталей і технологічних процесів, створюються великі комплекси спеціалізованих виробництв та об'єднання різного типу. Вна слідок розвитку М. в СРСР здійснено широку механізацію виробн. і на її основі досягнуто значного зростання продуктивності праці в нар. г-ві всіх союзних республік (див. розділ Народне господарство в статтях про союзні республіки СРСР). На Україні в 1913 налічувалося 235 машинобудівних підприємств. Заводи виробляли переважно нескладні машини й устаткування або складали їх з імпортних деталей. Певного розвитку набуло лише транспортне машинобудування і паровозобудування в Луганську і Харкові, вагонобудування і ремонт вагонів у Катеринославі (тепер Дніпропетровськ), Львові, Стриї, суднобудування в Миколаєві; с.-г. машинобудування в Олександрівську (тепер Запоріжжя), Єлизаветграді (тепер Кіровоград), Харкові, Одесі, Бердянську, Києві, Миколаєві, Херсоні. Серед загального М. значне місце посідало вироби, машин і апаратів для харчової, зокрема цукрової, борошномельної, олійно-жирової і спиртової пром-сті (Київ, Суми, Бердичів). З перших років Рад. влади Комуністична партія приділяла велику увагу створенню в УРСР потужного М. В роки довоєнних п'ятирічок на Україні було збудовано велетні М.— Новокраматорський маш.-буд. з-д ім. В. І. Леніна, Харківський тракторний з-д ім. С. Орджонікідзе, Дніпропетровський з-д металург. устаткування, Краматорський з-д важкого верстатобудування, верстатобудівні з-ди в Харкові, Києві, Одесі. Одними з найбільших маш.-буд. з-дів України і всього Рад. Союзу стали реконструйовані на новій тех. основі Харківський і Ворошиловградський локомотивні з-ди, Сумський з-д хім. машинобудування ім. М. В. Фрунзе, харківський з-д "Серп і молот", кіровоградський з-д с.-г. машин "Червона зірка", київський з-д "Більшовик", Дніпропетровський з-д металоконструкцій ім. І. В. Бабушкіна та ін. великі підприємства. В 1940 випуск продукції М. і металообробки республіки перевищив рівень 1913 в 29,2 раза і становив 20% загальносоюзного, с.-г. машин — 48,8%. Вже в 30-х рр. на основі н.-д. і конструкторських робіт почали виробляти металург. стани для прокатки слябів, виробн. прокату з інструментальних і легованих сталей, автомоб. та ін. листів, врубові машини, перші в світі вугільні комбайни, породонавантажувальні машини та ін. устаткування. Було створено фундамент турбобудування, нові галузі М.— тракторне, будівельне й шляхове, підйомно-транспортне та ін., підготовлено матеріальну й наук.-конструкторську базу для розвитку сучас. авіабудування. Спорудження на Україні ряду великих підприємств тракторного й с.-г. М. мало велике значення для соціалістичної перебудови села й створення тех. бази колг. і радгоспного виробництва. Під час тимчасової окупації України в роки Великої Вітчизн. війни нім.-фашист. загарбники зруйнували сотні маш.-буд. з-дів республіки. В післявоєнний час при братерській допомозі всіх союзних республік було відбудовано на новій тех. основі зруйновані підприємства, збудовано великі з-ди. розвинуто нові галузі й виробництва. Стали до ладу такі потужні підприємства, як "Електроважмаш" ім. В. 1. Леніна в Харкові, з-д важких пресів у Дніпропетровську, трансформаторний з-д у Запоріжжі, "Точелектроприлад" у Києві, Полтавський і Сніжнянський з-ди хім. машинобудування, Харківський авіаційний з-д, "Львівсільмаш", автобусний, автонавантажувачів та телевізійний з-ди у Львові, Кременчуцький, Запорізький і Луцький автомобільні з-ди, ряд з-дів по виробн. електродвигунів, комбайнів у Дніпропетровську й Херсоні, поліграфічних машин в Одесі, сільськогосподарських машин у Коломиї, Тернополі та ін. містах, Сумський з-д електронних мікроскопів, нові з-ди приладобудування у Львові, Житомирі, Луцьку, Мукачевому, Умані, Черкасах, Ворошиловграді. В УРСР М. і металообробка є однією з осн. галузей соціалістичної економіки, провідною ланкою потужної важкої індустрії республіки. Розвиток М. на Україні характеризується тісними виробничими взаємозв'язками з М. усього Рад. Союзу на основі взаємозбагачення тех. досягненнями, набутим виробничим досвідом, а також раціонального планомірного розміщення маш.-буд. підприємств. Створено нові прогресивні галузі й виробництва великих електр. машин, легкових автомобілів, підшипників, електронно-обчислюв альної техніки, штучних алмазів і алмазного інструменту, деталей з пластмас, телевізорів і кінескопів, машин для механізації у тваринництві та ін. Значно розширилася номенклатура виробів М., яка охоплює десятки тисяч видів продукції. Це унікальні прокатні стани, надпотужні парові й гідравлічні турбіни, океанські й повітряні лайнери, електронні мікроскопи, високої точності вимірювальні прилади та багато ін. продукції. В 1978 на Україні діяло 1678 виробничих і науково-виробничих об'єднань, комбінатів і підприємств М. і металообробки. Обсяг продукції М. і металообробки республіки зріс 1978 проти 1940 в 50 раз. Осн. місце в галузевій структурі сучас. М. республіки належить важкому М. Неухильно підвищуються тех.-екон. показники роботи машинобудівників. За 1970 —78 продуктивність праці в М. республіки зросла на 86%, пром.-виробничі осн. фонди галузі — в 2,2 раза. Планомірно знижується собівартість продукції, поліпшується якість продукції вироблюваної підприємствами галузі, підвищується ефективність виробництва (див. Економічна ефективність соціалістичного виробництва). Розвиток М. супроводиться концентрацією виробн., вдосконаленням спеціалізації і кооперування (див. Спеціалізація виробництва. Кооперування виробництва). Створено багато спеціалізованих виробництв і підприємств, поліпшилося кооперування між ними. Розміщення М. в УРСР характеризується, а одного боку, високою концентрацією в ряді великих міст, з другого — оптимальним роззосередженням під приємств по всій тер. УРСР. Поряд з розвитком старих маш.-буд. центрів — Харкова. Києва. Миколаїва, Одеси, Ворошиловграда. Кіровограда та ін. виросли нові — Краматорськ, Дніпропетровськ, Жда-нов, Запоріжжя, Суми. Горлівка, Дружківка Значними центрами М. стали Кременчук, Полтава, Сімферополь, Вінниця, Мелітополь, Біла Церква. Житомир, Лубни, Карлівка, Нова Каховка, Кам'янець-Подільський та ін. Створені у Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську, Чернівцях, Луцьку, Ровно та ін. містах зх. областей України з-ди випускають продукцію автомобілебудування, підйомно-трансп. М., приладобудування, електротехнічного, с.-г. та ін. машинобудування. Головним напрямом розвитку М. на п'ятирічку 1981—85 і на період до 1990 відповідно до вимог єдиної тех. політики є прискорене створення техніки, яка втілює найновіші відкриття й винаходи, дає великий екон. ефект.

Осн. завданнями дальшого розвитку М. в СРСР є створення повних систем машин для різних галузей нар. г-ва, робіт та видів діяльності, виробн. і впровадження автоматизованих систем машин, зниження ваги й металомісткості машин, розширення номенклатури виробів і поліпшення їхньої якості, поглиблення спеціалізації, поліпшення галузевої структури М., підвищення ефективності міжнар. спеціалізації М. в рамках РЕВ тощо. Проблемами розвитку М. на Україні займаються, зокрема. Машинобудування науково-дослідний і проектно-технологічний інститут, Машинобудування проблем інститут та ряд спеціалізованих ін-тів з окремих галузей машинобудування.

Високими темпами розвивається М. і в ін. соціалістичних країнах. Велике значення для розвитку М. соціалістичних країн, в першу чергу країн — членів РЕВ, має міжнародний соціалістичний поділ праці та здійснення Комплексної програми дальшого поглиблення та удосконалення співробітництва і розвитку соціалістичної

економічної інтеграції. В рамках Ради Економічної Взаємодопомоги діє Постійна комісія РЕВ з машинобудування. Серед галузей М. в Болгарії найбільше розвинуте виробн. деяких видів внутрішньозав. транспорту, в Угорщині — виробн. автобусів, радіопромисловість, у Польщі — суднобудування, в Румунії — виробн. хім. та нафтового устаткування, в Чехословаччині — важке машинобудування, в НДР — приладобудування, суднобудування, виробн. машин та устаткування для важкої пром-сті, в Югославії — суднобудування.

Серед капіталістичних країн М. найбільше розвинуто в США, Великобританії, ФРН, Японії, Франції, Італії, Швейцарії. Значного розвитку набуло М. також у Швеції, Бельгії, Данії, Голландії. Див. також Авіаційна промисловість, Автомобільна промисловість, Важке машинобудування. Верстатобудування, Електротехнічна промисловість, Енергетичне машинобудування, Інструментальна промисловість, Машинобудування для легкої і харчової промисловості та побутових приладів, Приладобудування, Сільськогосподарське машинобудування, Суднобудування, Тракторобудування.

Літ.: Брежнєв Л. І. Питання управління економікою розвинутого соціалістичного суспільства. К., 1976; Розенфельд Я. С., Клименко К. И. История машиностроения СССР. М.( 1961; Экономика машиностроительной промышленности СССР. М., 1968; Козлов Ю. К. Развитие и размещение машиностроения СССР. М. 1974; Бялковская В. С, Разумов И. М. Машиностроение экономика и организация, в. 1. М., 1975; Паламарчук M. M., Корецький Л. M. Географія промисловості Української PCP. К., 1967; Лыч H. M., Розенплентер А. Э., Фиалко Г. А. Экономика машиностроительной промышленности. К., 1979; Народное хозяйство СССР в 1978 г. Статистический ежегодник. М., 1979; Народне господарство Української PCP y 1978 році. Статистичний щорічник. К., 1979.

П. І. Багрій.

Машинобудування - leksika.com.uaМашинобудування - leksika.com.ua

Машинобудування - leksika.com.uaМашинобудування - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази