(франц. bassin) в архітектурі - штучне водоймище, частина архітектурного комплексу саду або парку. Перші Б. були в країнах Старод. Сходу, пізніше - в Старод. Греції й Римі і призначалися гол. чин. для обмивань. З 2-ї пол. 16 ст. в Італії з'являються декоративні Б., а з 18 ст. Б. стає важливим композиційним елементом архіт. парків (Б. у Петергофі, тепер Петродворець; Версалі та ін. ).
|
