(від фото... і ефект) — збудження електронів . речовини при проходженні через неї фотонів, що приводить до зміни її електр. властивостей або до емісії електронної у навколишнє середовище, зокрема у вакуум. Ф. належить до фотоелектричних явищ. Зумовлений передаванням енергії фотонів електронам поглинаючої речовини. Розрізняють зовнішній Ф., або фотоелектронну емісію, і внутрішній Ф., що виявляється у виникненні фотопровідності або фотоерс у середовищі. Зокрема, внутр. Ф. є фотоелектромагнітне явище, т. з. вентильний Ф. (виникнення фотоерс у системі двох контактуючих різних напівпровідників або напівпровідника і металу), зміна діелектричної проникності пружних модулів та ін. параметрів середовища при його освітленні. Є також ядерний Ф. (див. Фотоядерні реакції). Ф. широко використовують при дослідженнях будови речовини, а також у фото-електр. приладах (див., напр., Фоторезистор, Фототранзистор). Відкрив його 1887 Г. Герц. Перші фундаментальні дослідження Ф. виконав 1888 О. Г. Столєтов. Квантові закономірності Ф. пояснив 1905 А. Ейнштейн.
В. Л. Вінецький.
