— щільні астрофізичні об'єкти, які створюють настільки велику силу тяжіння, що ніякі як завгодно швидкі частинки не можуть покинути їхню поверхню. Відповідно до сучас. теорії еволюції зір, Ч. д. виникають в результаті релятивістського колапсу гравітаційного достатньо масивних зір. Радіус необертової Ч. д. (гравітаційний радіус) К пов'язаний з її масою М співвідношенням R = 2GМ/с2, де G — гравітаційна стала Ньютона, с — швидкість світла. Пошуки Ч. д. у Всесвіті — одна з актуальних задач релятивістської астрофізики. Припускають, що Ч. д. можуть бути невидимими компонентами деяких тісних подвійних систем. Виявити їх при цьому можна по рентгенівському випромінюванню, яке виникає внаслідок перетікання газу на Ч. д. з сусідньої (звичайної) зорі (див. Рентгенівська астрономія). Припускають також, що в ядрах активних галактик і квазарах можуть бути надмасивні Ч. д. (масою до 10 9 мас Сонця) і спостережувана активність цих об'єктів зумовлена падінням на Ч. д. навколишнього газу.
П. І. Фомін.
