Давид Рафаїлович [12.VIII 1884, с. Сарни (кол. Охрімове), тепер Монастирищенського р-ну Черкаської обл.- 12.VIII 1952] - єврейський рад. письменник. Перше оповідання "Глухий" (1907). Романи "По всьому" (1913) та "Відхід" (1920) з життя інтелігенції після поразки революції 1905-07. Роман "Міра справедливості" (1929) та кн. оповідань "Бурхливі дні" (1927) - про Жовтневу революцію та громадян. війну. Автор двотомної істор. епопеї "Над Дніпром" (1932-40), істор. п'єси "Принц Реубейні" і не-закінченої повісті "Олександр Барані" (обидві - 1946), зб. "Серед живих людей" (1946), "Нові оповідання" (1947). Портрет с. 404.
Тв.: Укр. перекл.- По всьому. К., 1928: Бурхливі дні. Одеса, 1930; Над Дніпром. К., 1936; Рос. перекл.- Избранное. М., 1957.
