Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow Й arrow ЙЄМЕНСЬКА АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА
   

ЙЄМЕНСЬКА АРАБСЬКА РЕСПУБЛІКА

Йар — держава в Азії, на Пд. Зх. Аравійського п-ова. На Зх. омивається водами Червоного м. В адм. відношенні поділяється на 9 лів.

Державний лад. ЙАР — республіка. Верховна влада в країні належить Раді командування (РК), голова якої є главою держави — президентом. Вищий законодавчий орган —Консультативна рада (КР). Голова КР призначає уряд, який здійснює виконавчу владу, на чолі з прем'єр-міністром. Природа. Берегова лінія розчленована слабо. На більшій частині тер. підноситься гірське плато Джебель з найвищою точкою країни — г. Ен-Набі-Шаїб (3600 м). Багато згаслих вулканів. На Сх.— пустеля Руб-ель-Халі. Вздовж узбережжя простягається низовина Тіхама. Корисні копалини вивчені недостатньо. Виявлено поклади кам. солі, буд. матеріалів, напівкоштовних каменів, міді, фосфоритів, марганцевої руди, кам. вугілля. Клімат тропічний, на більшій частині тер.— сухий. Пересічна т-ра січня на низовині бл. +20°, червня — понад +30?. В горах прохолодніше. Опадів на переважній частині території мало, лише місцями — до 1000 мм (мусонні дощі). Річки з постійними водостоками є лише в гірській частині країни. Переважають червоно-бурі грунти. На вершинах плато — сухі степи, в глибоких улоговин х — вічнозелені чагарники, на узб реж-жі — пустельна й напівпустельна рослинність, в оазисах — зарості фінікової пальми. Населення. Переважна більшість населення ЙАР — араби; живуть також ефіопи, сомалійці, турки та ін. Офіц. мова — арабська. Пересічна густота нас.— бл. 36 чол. на

1 км2 (1978, оцінка). 10% нас. живе в містах. Найбільші міста: Сана, Ходейда, Таїзз.

Історія. З кін. 2 — поч. 1-го тис. до н. е. тер. сучас. ЙАР входила до складу ряду д-в. На поч. 6 ст. її захопили ефіопи, в кін. 6 ст.— перси. В 7 ст. вона увійшла до складу араб. Халіфати. В той час тут утвердилися феод. відносини, панівною релігією став іслам. У 9—16 ст. тер. ЙАР перебувала під владою єгип.- сірійських монархій. З 16 ст. зазнавала вторгнень турків-османів, з 70-х рр. 19 ст.— під владою Османської імперії (з 1911 мала автономію). В кін. 19 — на поч. 20 ст. населення країни вело нац.-визвольну боротьбу проти осман. панування. В 1919 тер. ЙАР стала незалежним королівством Йємен. У 1928 укладено рад.-йємен. договір про дружбу й торгівлю (поновлений 1955). В 1929 Йємен встановив дипломатичні відносини з СРСР. Під час 2-ї світової війни зберігав нейтралітет. Внаслідок антимонархічної революції 26. IX 1962 Йємен проголошено республікою (під сучас. назвою). В 1962—69 в країні відбувалася громадян. війна між республіканцями і прихильниками монархії. В 1974 в ЙАР виникла гостра політ. криза, що призвела до встановлення в країні військ. режиму. В ЙАР досі панують родо-племінні відносини. Шейхи (вожді племен) мають майже необмежену світську й духовну владу на місцях. Уряд ЙАР спрямовує свої зусилля на створення централізованої д-ви. Діяльність політ. партій заборонено. На міжнар. арені ЙАР проводить курс на розвиток співробітництва з усіма країнами, в т. ч. з СРСР та ін. соціалістичними д-вами. В 1964 СРСР і ЙАР підписали договір про дружбу, 1967 — угоду про екон. співробітництво. З 1947 країна — член ООН. ЙАР — член Ліги арабських держав.

І. М. Хворостяний

Господарство. ЙАР — агр., слаборозвинута в екон. відношенні країна. Уряд вживає заходів для планового розвитку господарства. З допомогою Рад. Союзу було споруджено мор. порт у Ходейді, шосе Ходейда — Таїзз, три школи, госпіталь, пром. об'єкти. Основа економіки — с. г., в якому зайнято бл. 86% самодіяльного населення і виробляється понад 70% нац. доходу. Більшість землі належить феод. та мусульм. знаті. Безземельні селяни орендують землю або наймитують. В обробітку — 2 млн. га землі. Провідна галузь с. г.— землеробство. Осн. експортні культури (збір у тис. т, 1977): бавовник — 25,7, кава — 4,3; для власного споживання вирощують зернові (просо, сорго та ін.) — 1870, бобові — 115, овочі. Культивують фінікову пальму, інжир, абрикоси, гранати, манго, наркотичну рослину — кат. Тваринництво малопродуктивне, гол. чин. у пустельних та напівпустельних районах (вівці, кози, верблюди, коні). На узбережжі — вилов риби — 12,4 тис. т (1977). Частка пром-сті у нац. доході становить 7,2%. Видобувають кам. сіль, напівкоштовні камені (агат, онікс, халцедон, яшму та ін.), перли. В обробній пром-сті переважає кустарно-ремісниче виробн. тканин, взуття, ювелірних і гончарних виробів. Підприємства по переробці с.-г. сировини (очищення кави, бавовнику, сигаретна ф-ка та ін.). Виробн. буд. матеріалів (зокрема, цем. з-д у Баджілі, збудований за допомогою СРСР). Металообр. пром-сть представлена з-дами по виробн. металевої тари для нафтопродуктів та алюмінієвого посуду; хімічна — виробн. фарб і пластмасових виробів. Осн. пром. центри— Сана, Ходейда, Таїзз. 3-ць у ЙАР немає. Довж. автошляхів (тис. км, 1977) — 3,7, у т. ч. асфальтованих — 1,2. Осн. мор. порт — Ходейда. Розвинутий в'ючний транспорт. Вивозять каву, бавовну, шкіряну сировину, кам. сіль, рибу; довозять прод. товари, нафтопродукти, буд. матеріали, машини та устаткування. Гол. торг. партнери: Саудівська Аравія, НДРЙ, КНР, Японія та ін. Грош. одиниця — йємен. ріал. За курсом Держбанку СРСР 100 йємен. ріалів = 14,8 крб. (серпень 1979).

Д. В. Сущевський.

Медичне обслуговування. В 1976 в ЙАР було понад 3 тис. лікарняних ліжок (1 ліжко на 2130 ж.), мед. допомогу подавали 336 лікарів (1 лікар на 14,5 тис. ж.), з них 136 — іноз. громадяни. Лікарів готують за кордоном, у т. ч. в СРСР. В Сані збудовано і передано в дар йємен. народові від рад. народу госпіталь (на 100 ліжок) з поліклінікою; СРСР допомагає ЙАР також у боротьбі з масовими захворюваннями. Освіта. Сучасна система освіти склалася після революції 1962. Прийнято закон про безплатне навчання на всіх ступенях. Але поч. школою охоплено менш як 25% дітей. Процент неписьменних в країні лишається високим. Термін навчання в поч. школі — 6 років, у серед.— 6 (3 + 3). У 1976/77 навч. р. в поч. школах було 221,5 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 26,5 тис. Вищу освіту здобувають в ун-ті Сани (засн. 1974; в 1977/78 навч. р.— 3139 студентів). Наук. установ немає. В Сані — б-ка (засн. 1925).

В. 3. Клепиков.

Преса, радіомовлення. Осн. періодичні видання (1976): щоденні газети "Аль-Джумхурія" ("Республіка", з 1962, 1948—62 виходила під назвою "Ан-Наср") — напів-офіціоз, "Ас-Саура" ("Революція", з 1962, 1948—62 виходила під назвою "Саба"), щотижнева газета "Аш-Шааб" ("Народ", з 1968). Виходять також кілька ін. газет, журналів, бюлетенів араб. Мовою заг. тиражем бл. 50 тис. прим. Інформ. агентство Саба засн. 1970. Радіомовлення — з 1963. ведеться араб. мовою. Урядова радіостанція "Радіо Сана".

О. В. Ткачов.

Література. Середньовічна йємен. л-ра розвивалася в заг. річищі араб. літератури (див. Арабська культура, розділ "Література"). Найпоширенішою була поезія на реліг. теми. Відомі твори 12 ст.— поема "Хім'ярітська касида" Наш-вана аль-Хім'ярі, "Диван віршів" аль-Хамадані та ін. Піднесення нац.-визвольного руху в 19 ст. викликало оновлення л-ри на реалістичній основі. Серед сучасних поетів, що дотримуються традиційних форм (касиди), — Ях'я Бен Мухаммед аль-Ар'яні, Абд аль-Керім Мазхар та ін. До групи письменників реалістичного напряму належать Ахмед аль-Фейс, Шаукі Абдалла. Джафар Абдо та ін.

Архітектура та образотворче мистецтво. На тер. ЙАР знаходяться численні залишки старод. міст, храмів та іригаційних споруд (Марібська гребля, 7 ст. до н. е.). Міста були прямокутні в плані, обнесені високими стінами з баштами; кам. храми (Аввам поблизу Маріба, 8 ст. до н. е.) прикрашені рельєфами, статуями, іноді розписом. Знайдено багато прикрас, невеликих статуеток з бронзи й золота, орнаментовані вироби з кераміки. Будинки оздоблювалися розписами, вікна — кольоровим склом. Для культової архітектури 7—16 ст. характерні мечеті з мінаретами (аль-Джама аль-Ке-бір у Сані, 670-і рр., розширювалася у 8, 10 і 12 ст.: аль-Ашрафія в Таїззі, 13 ст.), "кубба" — мавзолеї святих. У 20 ст. в містах споруджуються пром. та іригаційні об'єкти, сучас. типу житлові й адм. будинки з елементами традиційної архітектури. В сучас. мист. ЙАР поширені здавна відомі різні види декоративно-ужиткового мист. (вироби із срібла, каменю, безворсові килими з вовни тощо).

Літ.: Страны Аравии. Справочник. М., 1964; Голубовская Е. Йемен. М-, 1965; Голубовская Е. Революция 1962 в Йемене. М., 1971; Котлов Л. Н. Йеменская Арабская Республика. Справочник. М., 1971.

Йєменська арабська республіка - leksika.com.uaЙєменська арабська республіка - leksika.com.uaЙєменська арабська республіка - leksika.com.uaЙєменська арабська республіка - leksika.com.uaЙєменська арабська республіка - leksika.com.uaЙєменська арабська республіка - leksika.com.uaЙєменська арабська республіка - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази