(International Maritime Organization, ІМО) - спеціаліз. установа ООН. До 22.V 1982 мала назву — Міжурядова морська консультативна організація (ІМКО). Утв. на основі конвенції, прийнятої Морською конференцією ООН 6.ІІІ 1948 (набула чинності 17.ІІІ 1958). На 1.1 2000 налічувала 150 країн-учасниць і 2 асоційовані члени. Україна - член ІМО від 1998. Мета ІМО — забезпечення механізму міжуряд-співробітництва у вирішенні тех. питань, які стосуються міжнар. торг, флоту, що здійснює міжнар. перевезення; заохочення та сприяння прийняттю всіма країнами узгоджених норм з питань забезпечення безпеки на морі та ефективності мореплавства; запобігання забрудненню з суден мор.
середовища; розгляд адм. і правових питань, пов'язаних з вирішенням вказаних завдань. Вищі органи ІМО: асамблея, яка складається з усіх членів організації; рада, яка приймає у період між сесіями асамблеї найважливіші рішення (складається з 24 представників держав-членів); комітет з безпеки на морі; комітет захисту мор. середовища; юрид. комітет — пост, орган для розгляду проблем міжнар. права, пов'язаних зі сферою діяльності ІМО; секретаріат на чолі з ген. секретарем.
ІМО прийняла низку міжнар. конвенцій: Конвенцію про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969, Конвенцію щодо пошуку і рятування на морі 1979, Конвенцію та Експлуатаційну угоду про міжнародну організацію морського супутникового зв'язку 1976 тощо. Місцеперебування — м. Лондон (Великобританія). О. Ф. Висоцький.
