Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow тред-трої arrow ТРІНІДАД І ТОБАГО
   

ТРІНІДАД І ТОБАГО

Республіка Трінідад і Тобаго — держава в Карибському м. на о-вах Трінідад і Тобаго. В адм. відношенні поділяється на 12 графств. Державний лад. Т. і Т.— республіка. Входить до Співдружності, очолюваної Великобританією. Глава д-ви — президент, що обирається населенням. Законодавча влада належить двопалатному парламентові у складі палати представників (36 депутатів, обираних населенням на 5 років) і сенату (31 член); виконавча — урядові на чолі з прем'єр-міністром.

Природа. Про природу див. окремі статті Трінідад і Тобаго.

Населення. 60,2% нас. країни становлять англомовні трінідадці (нащадки негрів-рабів, які частково змішалися з білим населенням, переважно з іспанцями; майже 3І4 з них—негри, частина—мулати), 36,7 % — трінідадці-індопакистанці (нащадки вихідців з різних частин Індостану). Живуть також європейці, китайці та ін. Офіц. мова — англійська. Пересічна густота нас.— 235 чол. на 1 км2 (1981). Міське нас. становить 55 % (1975). Найбільші міста: Порт-оф-Спейн, Сан-Фернандо, Аріма.

Історія. О-ви Трінідад і Тобаго відкрив X. Колумб 1498. В ході ісп. колонізації, яка завершилась у кін. 16 ст., майже все корінне індіан. населення було винищене. У 1802 (фактично 1797) Трінідад, а 1814 Тобаго захопили англійці. Для роботи на цукр. плантаціях колонізатори привозили з Африки негрів-рабів. Жорстока експлуатація їх спричинила повстання 1805. Скасування рабства 1838 зумовило масовий вихід негрів з плантацій і викликало довіз робочої сили з Індії. Відкриття 1866 на Трінідаді нафти привело до появи пром. пролетаріату. В 1890 виникли робітн. орг-ції. В 1888 острови були адміністративно об'єднані. Під час 2-ї світової війни 1939—45 та після неї в країні посилився нац.-визвольний рух. У 1950 Т. і Т. було надано внутр. самоврядування. В 1958—62 країна входила до створеної Великобританією Вест-Індської федерації. 31.VIII 1962 Т. і Т. здобули незалежність у складі Співдружності, а 1.VІІІ 1976 проголошені республікою. Внутр. політика уряду спрямована на розвиток країни по капіталістичному шляху. Виступи трудящих за підвищення життєвого рівня (1967, 1970, 1975) змусили уряд націоналізувати власність ряду англ. та пн.-амер. нафтових монополій (1969— 79). На міжнар. арені Т. і Т. ідуть у фарватері зовн. політики США, на їхній території розміщено амер. військ. бази. Поряд з цим Т. і Т. встановили дипломатичні відносини з Кубою (1972) та з СРСР (1974). З 1962 Т. і Т.— член ООН. Т. і Т.— член неприєднання руху, входять до Організації американських держав, Латиноамериканської економічної системи та Карибського співтовариства.

О. К. Дубина.

Політичні партії, профспілки. Народний національний рух, засн. 1956. Правляча. Виражає інтереси дрібної та серед., переважно негритян., буржуазії. Об'єднаний робітничий фронт, засн. 1975. Осн. опозиційна партія. Спирається на прогресивні профспілки робітників нафт. та цукр. пром-сті, а також фермерів. Конгрес демократичної дії, засн. 1971. Буржуазно ліберальна партія. Конгрес профспілок Т. і Т., засн. 1957. Входить до МКВП.

Господарство. Основа економіки— нафтогазодобувна і нафтопереробна пром-сть, яку значною мірою контролює іноз. капітал (гол. чин. США). Уряд країни проводить політику її поступової націоналізації, викупаючи акції іноз. компаній; націоналізовано цукр. пром-сть. У 1981 видобуто 10,5 млн. т нафти. Потужність нафтопереробних з-дів становила 22,8 млн. т нафти (переважно девізної), виробн. нафтопродуктів — 12,0 млн. т (1979). Видобувають також природний газ (2,4 млрд. м3), асфальт (58,2 тис. т). Окремі підприємства хім., фарм., цем., скляної, текст., швейної та харчосмакової, зокрема цукрової, пром-сті (переважно в Порт-оф-Спейні та Пуент-а-П'єрі). Виробн. сталі та алюмінію. С. г. розвинуте слабо і не задовольняє потреб країни в продовольстві. Панує поміщицьке землеволодіння. На великих плантаціях іноз. власників вирощують цукр. тростину, какао, каву,кокосову пальму. Осн. прод. культура — рис. Поголів'я (тис, 1981): великої рогатої худоби — 78, свиней — 60, кіз — 47. Рибальство. Заготівлі деревини цінних порід. Довж. автошляхів — понад 7,1 тис. км, держ. з-ць — 175 км. Гол. мор. порти — Порт-оф Спейн і Сан-Фернандо. З країни вивозять нафту і нафтопродукти, цукор тощо; довозять пром. і прод. товари, нафту, машини і устаткування. Осн. торг. партнери — США, Великобританія, країни Карибського басейну. Гроні, одиниця — долар Т. і Т. 2,4 дол. Т. і Т. = 1 дол. США.

Освіта. Поряд із державними в країні діють приватні школи. В державних — навчання безплатне. Викладання — англ. мовою. Сучас. система освіти представлена 7-річною поч. школою та середньою зі строком навчання 5 років (3 + 2). Поч. школа є обов'язковою. У 1977/78 навч. р. у поч. школах було 182 тис. учнів, у серед. навч. закладах — 76,2 тис. Поблизу Порт-оф-Спейна міститься Трінідад, відділення Вест-Індського університету (1981/82 навч. р.— 2,9 тис. студентів); політех. ін-ти в Порт-оф-Спейні та Сан-Фернандо. Найбільші б-ки: Центр. б-ка Т. і Т. та Публічна в Порт-оф-Спейні, б-ка Трінідадського відділення Вест-Індського університету. Національний музей і художня галерея в Порт-оф-Спейні.

В. 3. Клепиков.

Література розвивається англ. мовою. Фольклор трінідадських індіанців до нашого часу майже не дійшов. Усну нар. творчість негрів, що склалася вже на Трінідаді, характеризують пісні "каліпсо", насичені соціальним змістом. Становлення нац. л-ри пов'язане з піднесенням нац.-визвольного руху після 2-ї світової війни. Перші значні твори — соціальні романи Р. де Буассьєра і С. Селвона. Визначний письменник Т. і Т. та всієї Вест-Індії — В. С. Найпол (ін. транскрипція — Нейпол), який у сатиричних ("Вибори в Ельвірі", 1958) і саркастичних ("Наслідувачі", 1967) романах, романах про "маленьких людей" ("Будинок для містера Бісваса", 1961) зображує вест-індську дійсність. Відповідну проблематику розкрито і в його романах 70-х рр., але уже не тільки на вест-індському ("Партизани", 1975), а й на європ., амер., афр. матеріалі ("У вільній державі", 1971; "Русло ріки", 1979). Після проголошення незалежності в л-ру увійшли І. Хан, М. Ентоні, Е. Лавлес — автори романів про життя трудящих. Серед творів письменників молодшого покоління виділяються романи Ш. Найпола "Світляки" (1971), "Збирачі уламків" (1973). Найвідоміші поети: Г. Телемак, Е. Роуч, Д. Уолкотт (з 70-х рр. виступає і як прозаїк). Найзначніші досягнення в драматургії пов'язані з іменами Д. Уолкотта, Е. Хілла, Е. Джона. Рос. мовою перекладено романи Р. де Буассьєра, В. С. Найпола, оповідання М. Ентоні, С. Селвона, С. Грея та ін., вірші Е. Роуча, Г. Телемака, Ф. Чарлза та ін.; укр. мовою — роман В. С. Найпола "Мігель-стріт" ("Всесвіт", 1983, №" 2), оповідання М. Ентоні "Піта глибоководний" ("Всесвіт", 1971, № 9). А. Д. Дрідзо.

Літ.: Гончарова Т. В. В. С. Найпол и становление национального самосознания н Вест-Индии. "Латинская Америка", 1976, № 5;

Дридзо А. Д. Развитие культуры. В кн.: Молодые государства Карибского бассейна. Проблемы развития. М. 1981.

трінідад і тобаго - leksika.com.uaтрінідад і тобаго - leksika.com.uaтрінідад і тобаго - leksika.com.uaтрінідад і тобаго - leksika.com.uaтрінідад і тобаго - leksika.com.ua

 

Схожі за змістом слова та фрази