Дмитро Олексійович (18.XI 1921, с. Зелене, тепер Верх-ньорогачицького р-ну Херсон. обл.) — укр. рад. письменник. Член КПРС з 1948. Учасник Великої Вітчизн. війни. Закінчив Київ. ун-т (1951). Друкуватися почав з 1949. Перша зб. оповідань — "Сини моря" (1955). Окремими виданнями вийшли зб. оповідань "Батьківська лінія" (1960), "Доля поета" (1961), "Очі дівочі", куди ввійшла також повість "Батальйон необмундированих" (1964) та ін., істор. роман "Сіверяни" (1959), романи "Вітри приносять грозу" (1968), "Честь роду" (1977), "Найвищий закон" (1978) та ін. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.
Тв.: Віра, надія, любов. К., 1971; Друге заміжжя. К., 1980; Рос. перекл.— Почему не сходятся пути.— Лично ответственен. М., 1974; Ветры приносят грозу. М., 1979.
