Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow авін-аги arrow АВСТРАЛІЯ
   

АВСТРАЛІЯ

від лат. - південний - материк у Пд. півкулі. А. відкрив голландець В. Янц 1606. Сх. берег А. 1770 відвідав Дж. Кук. Його співвітчизник М. Фліндерс дав материку назву Австралія. Пл. 7631,5 тис. км2 (найменший з материків). Нас. 13,6 млн. чол. (1976). Простягається з Пн. на Пд. на 3200 км, з Зх. на Сх.- на 4100 км. Омивається Індійським ок. та морями Тихого ок. До А. відносять ряд островів (Тасманія, Кінг, Фліндерс, Кенгуру та ін.). Площа разом з островами 7704,5 тис. км2. Уздовж пн.-сх. узбережжя А. простягається Великий Бар'єрний риф. Берегова лінія розчленована мало. Найбільші затоки - Велика Австралійська і Карпентарія, півострови - Йорк і Арнемленд. Всю територію материка займає держава Австралія. Рельєф А. переважно, рівнинний. Середня висота материка над р. м. 350 м. На Зх.- Зх.-Австралійське плоскогір'я, оточене хребтами Кімберлі, Макдоннелл, Масгрейв, Хамерслі, в центрі його - пустелі Велика Піщана, Гібсона, Вікторія та ін. Далі на Сх. простягається Центральна низовина. З Пд. низовина оточена горами Фліндерс і Лофті. Найвища частина А.- Великий Вододільний хребет на Сх. материка (вис. до 2230 м, г. Косцюшко).

Геологічна будова і корисні копалини. Основу материка становить докембрійська платформа, кристалічні й метаморфічні породи якої відслонюються на Зх., а на Сх. приховані під континентальними, морськими й озерними відкладами. В пізньому палеозої та в першій половині мезозою Австралійська платформа була складовою частиною давнього материка - Гондвани. Сх. частину А. займають складчасті гірські споруди каледонського й герцинського гороутворення. Формування поверхні цих гір відбулося в неогеновий і антропогеновий час. А. має багаті й різноманітні корисні копалини. В Зх. А. зосереджені значні поклади заліз., поліметалевих, марганцевих, срібних, нікелевих, мідних руд, золота. На Сх., поблизу Сіднея й Мельбурна - родовища кам. вугілля. Є також поклади рутилу, ільменіту, цирконію, уранових руд. Значні запаси бокситів (Квінсленд, Пн. територія). Виявлено поклади нафти і природного газу. Поширені фосфорити, сіль, гіпс, магнезит, графіт, тальк, азбест. Клімат Пн. А. екваторіально-мусонний, на більшій частині материка - тропічний, на Пд.- субтропічний. Пересічна т-ра повітря на Пн. в січні +28°, липні +24°, на Пд.- відповідно +20 і +9°. У внутр. областях клімат різко континентальний - пересічна т-ра січня досягає +34°, липня +10°. Абс. максимуми т-ри понад +50°, мінімум -4, -6° (в горах - до -22°). На рівнинах заморозки бувають дуже рідко. За характером зволоження рік в А. поділяється на два сезони - сухий і вологий. На Пн. і Сх. вологий сезон припадає на літо, що триває з грудня по березень. Опади в тропічній А. здебільшого являють собою зливи і часто зумовлюють повені. В субтропічному районі дощі випадають рівномірно протягом року; на сх. і зх. узбережжях, крайньому Пд. Зх. і Пд. Сх.- взимку. 44% території А. одержує менше як 250 мм (це пустелі і напівпустелі пасатної зони). Найбільша кількість опадів - на пн. і сх. окраїнах материка (1000- 1200, подекуди - до 2000 мм на рік), найменша (50-120 мм) - у центр. районах. Внутрішні води. Річкова сітка А. розвинута мало. Майже 60% території - безстічні області. Більшість річок бере початок з периферійних вододілів, короткі, мають нерівномірний режим стоку. Лише деякі з них у пониззях судноплавні. Живлення річок дощове. До бас. Індійського ок. належать найбільша ріка А.- Муррей з притокою Дарлінгом, ріки Фіцрой, Ро-пер, Фліндерс, Вікторія, Грегорі, Мерчісон, Гаскойн, Ашбертон, Де-Грей та ін. Величезні простори пустель і напівпустель перетинають лише тимчасові водотоки - кріки (Куперс-Крік, Джорджіна тощо). Найбільше озеро - Ейр, на Пд. від нього - солоні озера Торренс, Герднер, Фром. Значні солоні озера є на Зх.-Австралійському плоскогір'ї. Велике значення для водопостачання мають підземні води (Великий Артезіанський басейн та ін.).

австралія

Грунтовий покрив А. в заг. рисах підпорядкований широтній зональності, яка порушується лише в горах. На Пн. простягається широка прибережна смуга опідзолених і місцями заболочених червоноземів, що змінюються чорно-бурими грунтами тропічних саван. У пустелях - сіроземи, бурі пустельно-степові грунти з солончаками і масивами пісків. На Пд. А. поширені каштанові грунти, які тягнуться широкою смугою вздовж узбережжя і на крайньому Пд. Зх, материка змінюються коричневими і червоно-бурими грунтами субтропічних саван. Часто серед каштанових грунтів зустрічаються невеликі острови солонців - т. з. мал-лі. На Сх. - смуга підзолистих грунтів, які на більш підвищених ділянках переходять у гірські лісові грунти. в. С. Гаврилюк. Рослинність А. відзначається своєрідністю складу - бл. 75% ендеміки. Найтиповішими для неї є евкаліпти та акації. Центр, частина материка являє собою пустелю, де ростуть трав'янисті жорсткі злаки, в зволоженіших місцях (у напівпустелях) розвинені чагарникові зарості - скреби. Ближче до океану, в саванах, переважає злаковий покрив, зустрічаються поодинокі дерева та групи їх (евкаліпти, акації, деревовидні лілійні). Ділянки напівпустель і савани використовують як природні пасовища. Із збільшенням вологості савани переходять у світлі евкаліптові ліси, що займають бл. 2% площі материка і мають госп. значення. На пн.- сх. узбережжі та на пн. окраїнах А.- невеликі ділянки вологих тропічних лісів з пальмами, панданусами і бананами. На Пд. Сх. поширені субтропічні евкаліптові й папоротеві ліси з буком південним. Тваринний світ А. відзначається великою кількістю ендемічних і реліктових тварин. Там живе більшість сумчастих земної кулі, однопрохідні яйцекладні (качконіс, єхидна), які є реліктами мезозойської (гондванської) фауни, двоякодихаюча риба неоцератод. В А. немає копитних, приматів і хижаків (крім дикого собаки динго, завезеного людиною). З птахів поширені австрал. страус ему, рибалочка, медососи, казуари, лірохвіст, райські птахи, папуги, лебідь чорний та ін. В А.- численні види метеликів, москітів, термітів. Багато тварин А. знищено. Зникли деякі види кенгуру, на межі вимирання - сумчастий вовк, деякі види вомбатів. Див. також Австралійська біогеографічна область. Природні ландшафти А. дуже змінені внаслідок госп. діяльності людини. Для охорони природи створено національні парки (найбільші - Маунт-Косцюшко, Уайперфілд, Уїлсонс-Промонторі, Еунгелла, Сенктуері) та резервати. Карти див. на окремому аркуші, с. 24-25. Літ.: Мухин Г. И. Австралия и Океания. М., 1967; Современная Австралия (Справочник). М., 1976; Акимова Н. А., Воякина С. М., Горбунов А. М. Австралия. Океания. Рекомендательный указатель литературы М., 1963.

 

Схожі за змістом слова та фрази