Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дук-дяч arrow ДУНДИЧ
   

ДУНДИЧ

Олеко (справж. ім'я - Тома; 12.VIII 1897, с. Грабоваць, Далмація, тепер Югославія - 8.VII 1920, поблизу Ровно) - герой громадянської війни в Росії. За національністю хорват. Н. в сім'ї буд. майстра. У 1914 в австро-угор. армії закінчив школу прапорщиків. У 1916 під Луцьком узятий у полон рос. військами. Вступив у Сербський добровольчий корпус у Росії. З жовтня 1917 - в інтернац. загоні Червоної гвардії, брав участь у боях проти інтервентів і білогвардійців у районі Одеси, Донбасу. З березня 1918 в районі Бахмута (тепер Артемівськ) очолив партизанський загін, який влився до 5-ї армії. Учасник оборони Царицина (тепер м. Волгоград). З вересня 1918 - командир інтернац. батальйону, згодом - командир ескадрону. З січня 1919 - в Окремій Донській кав. д-зії, пізніше - в кінному корпусі й 1-й Кінній армії. Був пом. командира полку, командував кав. дивізіоном, перебував для особливих доручень при командармі С. М. Будьонному. Брав участь у багатьох боях на Пд., Кавказ. і Пд.-Зх. фронтах. Відомий легендарною хоробрістю. Загинув у бою. Нагороджений орденом Червоного Прапора. На могилі Д. в Ровно встановлено обеліск.

Дундич