- науково обгрунтована система реєстрації певних об'єктів та їх ідентифікац. ознак для розкриття злочинів. Його наук, основу становлять індивідуальність відповідних об'єктів, їх відносна стійкість і здатність до ідентифікації. К. о. ведеться у вигляді картотек, колекцій, магнітних записів, автоматиз. пошукових систем тощо. Здійснюється органами МВС України в централіз. порядку і на місцях. У централіз. порядку ведуться: операт.-довідкові (за прізвищами і дактилоскопіч. картками), операт.-розшукові (осіб, що пропали безвісти; невпізнаних трупів, крадених і вилучених речей тощо) і спец, обліки (куль, гільз і набоїв зі слідами зброї, картотека підробних док-тів, виготовлених полігр. способом, картотека підробних грошей тощо). На рівні місцевих К. о. ведуться картотеки фотознімків слідів рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів (слідотеки), дактилотеки, кулегільзотеки, колекції слідів знарядь злочину тощо. Довідки органів К. о., додані до справи, використовуються як докази у криміналіст, судочинстві (ст. 65 Кримінально-процесуального кодексу України).
Літ.: Рассейкин Д. П. Очерки истории уголовной регистрации. Саратов, 1976; Клименко Н. И.. Солодкий Н. И. Повышение эффективности использования криминалист, учетов. В кн.: Труды МВД. К., 1987; Пашко В. I. До питання про правове регулювання експертно-кримі-наліст. обліків органів внутр. справ України.
В кн.: Актуальні питання розслідування злочинів у сучас. умовах: тактика, методика, інформ. забезпечення. К., 1996.
Н. І. Клименко.
