— найбільший півострів Європи. Лежить на Пн. Зх. материка, омивається водами Баренцового, Норвезького, Північного і Балтійського морів і протоками Скагеррак, Каттегат, Ересунн. Довжина бл. 1900 км, шир. 375—800 км, площа бл. 800 тис. км2. Зх. і сх. береги розчленовані фіордами. Вздовж зх. узбережжя С. п. простягаються Скандінавські гори (вис. до 2469 м), на Сх.— плато Норланд (400—600 м). Пд. частина півострова зайнята Середньо-шведською низовиною та плато Смоланд (300—500 м). З корисних копалин є заліз., мідні та поліметалеві руди, нафта. На заході С. п. клімат помірний, морський, в сх. частині — помірно-континентальний. Пересічна т-ра січня від —15 до +2°. липня від +10 до + 17°. Опадів від 300—800 мм на рік на Сх. до 3000 мм на Зх. Пл. зледеніння бл. 5 тис. км2. Ріки С. п. (Гломма, Далельвен, Кларельвен та ін.) порожисті, мають великі запаси гідроенергії. Багато озер (найбільші — Венерн, Веттерн, Меларен, Ельмарен). Бл. 43% тер. С. п. вкрито лісами. У пн. частині С. п. переважають хвойні (сосна, ялина), в пд.— мішані та широколистяні ліси, в верхньому поясі гір — тундрова рослинність. З тварин характерні лось, лисиця, заєць, лемінг, олень; на узбережжі — пташині базари. На С. її. розташовані Норвегія, Швеція та пн.-зх. частина Фінляндії.
М. С. Кожуріна.
|
