Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow краснот-криз arrow КРЕМЕНЕЦЬ
   

КРЕМЕНЕЦЬ

— місто Терноп. обл. УРСР, райцентр. Залізнична станція. Вузол автомоб. шляхів. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1226. В 1438 К. надано магдебурзьке право. Після 2-го поділу Польщі (1793) К. в складі Правобережної України возз'єднано з Росією. За Ризьким мирним договором 1921 К. відійшов до Польщі. В 1939 К. у складі Зх. України возз'єднано з УРСР. В К.— цукр., маслосироробний, хлібний, соковинний, тютюново-ферментаційний, буд. матеріалів з-ди; ватна, ватину, госп. товарів і меблева ф-ки; хлібопродуктів та побутового обслуговування комбінати, міжколг. буд. орг-ція. Лісотехнікум, мед., пед. і профес-тех. уч-ща, 9 заг.-осв., музична та автомоб. школи; 6 лік. закладів, у т. ч. З лікарні; дитячий санаторій. Будинок культури, 4 клуби, 4 кінотеатри, 4 б-ки, краєзнавчий музей. Архіт. пам'ятки: замок (13—16 ст.), Богоявленський монастир (17 ст.), ансамбль Кременецького ліцею (тепер пед. уч-ще, 1731— 43) з костьолом (1743), Миколаївський собор з келіями (16—17 ст.), ін. культові споруди (16— 18 ст.), житл. будинки (17—18 ст.). Будинок-музей і пам'ятник польс. поету Ю. Словацькому, який народився тут. У К. також народилися укр. рад. композитор М. І. Вериківський, рос. і укр. фольклорист М. І. Коробка, рос. географ і геолог О. Л. Чекановськии У 1846 К. відвідав Т. Г. Шевченко.

Кременець - leksika.com.ua