Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow дов-дом arrow ДОГОВІР МІЖНАРОДНИЙ
   

ДОГОВІР МІЖНАРОДНИЙ

-угода між двома або більше державами чи ін. суб'єктами міжнародного права, покликана регулювати відносини між ними шляхом встановлення взаємних прав і обов'язків. Д. м.- осн. джерело міжнар. права, важливий засіб розвитку співробітництва в політ., екон. та ін. галузях міжнар. життя. Д. м. може мати різні назви: договір, трактат, пакт, угода, конвенція, декларація, комюніке, протокол, акт. За кількістю учасників Д. м. діляться на двосторонні та багатосторонні, серед яких розрізняють Д. м. з обмеженим числом учасників, зокрема регіональні, та загальні (універсальні), присвячені питанням, що являють інтерес для міжнар. спільності д-в у цілому, охоплюють переважну більшість д-в світу. Роль таких договорів неухильно зростає, особливо в розв'язанні глобальних проблем сучасності, зокрема тих, що виникають внаслідок науково-технічного прогресу. Д. м., як правило, укладається в письмовій формі і складається з преамбули (містить положення про мету, мотиви), постанов по суті питань договору і заключних статей (про термін дії, порядок продовження, для багатосторонніх - умови участі тощо). Двосторонній Д. м. укладається мовами обох сторін; багатосторонній - однією або кількома найпоширенішими мовами світу (див. Дипломатична мова). Д. м. набирають чинності згідно з визначеними в них умовами після підписання, обміну ратифікаційними грамотами або передачі грамот депозитарієві певною кількістю д-в. Уклавши Д. м., держава публікує його текст (в СРСР - у "Ведомостях Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик", Збірниках діючих договорів, угод і конвенцій, укладених СРСР з іноземними д-вами). Згідно зі Статутом ООН д-ви повинні реєструвати свої Д. м. у Секретаріаті ООН, який публікує їх у спец. збірнику (" Treaty Series"). Д. м. може бути скасований за згодою всіх його учасників; одним із засобів припинення дії Д. м. є денонсація. Д. м. є недійсним, якщо він суперечить імперативним нормам міжнар. права або укладений в результаті погрози силою чи застосування її на порушення статуту ООН, на порушення конституційних положень д-ви про її повноваження тощо. Суворе додержання Д. м.- загальновизнаний принцип міжнар. права. В СРСР сумлінне виконання Д. м. є конституційним принципом (ст. 29 Конституції СРСР) зовн. політики Рад. Союзу. СРСР є учасником майже 10 000 Д. м. і угод. Союзні республіки, беручи активну участь в укладанні Рад. Союзом Д. м., мають право самостійно укладати і укладають Д. м. з іншими д-вами (див., напр., Договори міжнародні Української PCP). Договірна практика СРСР - важливий вклад в утвердження прогресивних принципів і норм міжнар. права, розвиток всебічного міжнар. співробітництва, зміцнення заг. миру, взаєморозуміння між д-вами, розв'язання проблем роззброєння. Конструктивна позиція Союзу PCP сприяла укладенню системи Д. м. з питань обмеження гонки озброєнь. Зокрема, СРСР виступив ініціатором таких важливих Д. м., як Московський договір 1963, Договір про космос 1967, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї 1968 тощо. Здійсненню повороту від холодної війни до розрядки міжнар. напруженості сприяло укладення договорів СРСР з США, Францією, ФРН, Англією, в яких у договірній формі основними капіталістичними д-вами визнано принцип мирного співіснування. Д. м. СРСР з багатьма молодими незалежними д-вами, в яких утверджується принцип рівноправності, сприяють зміцненню політичної і екон. самостійності цих країн, допомагають їм у боротьбі з залишками колоніального гніту.

Укладені СРСР з країнами соціа-лістич. співдружності Д. м. базуються на властивих цим країнам принципах соціалістичного інтернаціоналізму, гармонійного поєднання інтересів окремих держав з їхніми спільними інтересами. Важливі завдання укладення ряду Д. м. визначено Програмою миру, розробленою XXIV і далі розвинутою XXV з'їздами КПРС. На здійснення їх Рад. уряд виступив з рядом важливих договірних ініціатив, зокрема в ООН (про укладення договорів під егідою міжнародних організацій, про незастосування сили і погрози силою, про заг. і повне припинення випробувань ядерної зброї та ін.). Практичним наслідком регламентування відповідальної ділянки зовнішньополіт. діяльності Рад. д-ви є прийняття Верховною Радою СРСР 6. VII 1978 Закону СРСР про порядок укладення, виконання і денонсації міжнар. договорів СРСР. Див. також окремі статті про договори СРСР із зарубіжними країнами (Радянсько-англо-іранський договір 1942, Радянсько-болгарські договори, Радянського Союзу - ФРН договір 1970 тощо).

Літ.: Брежнєв Л. І. Про зовнішню політику КПРС і Радянської держави. К., 1973; Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами, в. 1 - 31. М., 1924-77.

Н. М. Ульянова.

 

Схожі за змістом слова та фрази