конституційно-правова відповідальність — різновид юридичної відповідальності, що має складний політ.-правовий характер. Суб'єктами В. к. можуть бути органи держ. влади (насамперед вищі органи д-ви та їх посад, особи), а також фіз. особи. Відомо, що виконання приписів конст. права забезпечується практично всіма видами юрид. відповідальності. З цього погляду В. к. може трактуватися як юрид. відповідальність взагалі. Проте існує і власне В. к. з притаманними лише їй конкр. формами та механізмами, колом суб'єктів і санкціями. Поняття В. к. вужче, ніж поняття відповідальності за порушення норм конст. права. Водночас цей вид юрид. відповідальності пов'язаний не лише з порушеннями конст.-правових норм. Підставами для притягнення до В. к. можуть бути і порушення норм ін. галузей права, зокрема кримінального. Особливістю В. к. є те, що вона може застосовуватися за умов, коли норми права взагалі не порушуються. У цих випадках відповідальність пов'язується з тими діями, що розцінюються як негативні у політ, плані: напр., передбачена ст. 87 Конституції України колект. відповідальність КМ перед Верх. Радою. На відміну від відповідальності Президента України у порядку імпічменту (ст. 111 Конституції України), коли її підстави прямо визначені в Осн. Законі, політ, відповідальність уряду перед парламентом значною мірою є суб'єктивною. Притягнення уряду до політ, відповідальності (колективної чи індивідуальної) визначається не критеріями законності дій уряду або його окр. членів, а конкр. потребами політики, відображеної у волевиявленні депутатів парламенту, їх оцінкою діяльності та намірів уряду. Така оцінка звичайно має не юрид., а політ, характер. Вважається, що уряд здійснює свої функції доти, доки його діяльність задовольняє парламент. Але насправді характер і значення цієї форми В. к. визначаються розстановкою парт.-політ, сил у д-ві та в самому парламенті. Існують також ін. форми В. к. Напр., відповідальність депутатів перед парламентом, відповідальність у системі органів викон. влади за принципом субординації, відповідальність особи, що випливає зі стану громадянства, тощо. Відповідний характер мають конст.-правові санкції, зокрема, усунення з поста чи посади, вимушена відставка, дострокове розформування (розпуск) органу держ. влади, відміна або припинення дії акта органу держ. влади, позбавлення громадянства тощо.
