—відбулася 5—6 (15—16).VIII під м. Зборовом (тепер Терноп. обл.) під час визвольної війни українського народу 1648—54. Після ряду тяжких поразок 1648 польсько-шляхет. армія весною 1649, порушивши перемир'я, знову вторгла-ся на Україну. Укр. козац.-сел. військо в червні почало наступ у двох напрямах: осн. сили під командуванням Б. Хмельницького йшли на Львів, а частина козац. полків на чолі з М. Кричевським виступила на Пн. з метою запобігти фланговому ударові лит. військ. На допомогу укр. війську прибув крим. хан Іслам-Гірей III (див. Гі-реї) з ордою. Під натиском козац. полків значна частина польс. військ, очолюваних Я. Вишневе-цьким, відійшла під Збараж і опинилася в тяжкому становищі (див. Збаразька облога 1649). Осн. сили укр. та польс. військ зустрілися під Зборовом на р. Стрипі. У дводенній битві польс. війська зазнали великих втрат. їм загрожувала повна поразка. Польс. командування вступило в сепаратні переговори з крим. ханом, обіцяючи за зраду гроші й ясир. Загрожуючи виступити на боці Польщі, хан поставив вимогу, щоб Б. Хмельницький припинив битву. Король звернувся з листом до Б. Хмельницького, обіцяючи задовольнити вимоги Запорізького Війська. Переговори закінчилися підписанням невиті дного козакам Зборівського договори 1649.
Ф. П. ІІІевченко.
|
