— вульгарно-механістична й анти діалектична концепція, яка поширює діяння закону рівноваги в механіці на розвиток явищ природи і суспільства. Джерело руху "Р." т. вбачає в зовн. суперечностях, заперечуючи внутр. суперечності як взагалі, так і як джерело розвитку. Стосовно сусп. явищ "Р."т. заперечує внутр. суперечності розвитку антагоністичного суспільства, підміняючи їх зовн. суперечностями між природою і суспільством. Однією з осн. рис "Р." т. є твердження, що протилежності, в т. ч. класові, взаємно нейтралізуються, зрівноважуються, і тільки таким чином нібито досягається стале
становище суспільства. Насправді протилежності перебувають у боротьбі, яка неминуче приводить до зняття їх, до ліквідації даних сусп. суперечностей і виникнення нового стану суспільства. "Р." т. пропагували О. Конт, Г. Спенсер, К. Каутський, О. О. Богданов та ін. На "Р. " т. спираються й деякі сучас. бурж. соціологи й економісти, праві соціалісти, ревізіоністи. Модель динамічної рівноваги беруть на озброєння представники структурно-функціонального аналізу в бурж. соціології. На основі "Р." т. ідеологи опортунізму будують свої антимарксистські догми про "мирне вростання" капіталізму в соціалізм, про "гармонію класових інтересів", про "ультраімперіалізм" тощо.
