Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow унк-уя arrow УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ СИСТЕМАМИ
   

УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМИ СИСТЕМАМИ

— цілеспрямований процес регулювання суспільства в цілому або його окремих сфер, метою якого є впорядкування, збереження, вдосконалення і розвиток якісної специфіки суспільства. Будь-яке суспільство являє собою цілісну соціальну систему, якій внутрішньо притаманні процеси управління, зумовлені природою суспільства, сусп. характером праці, необхідністю спілкування людей у процесі праці і життя, обміном продуктами їхньої матеріальної і духовної діяльності. В історії розвитку суспільства розрізняють два типи керуючого впливу на соціальну систему в цілому — стихійний (статистичний) і свідомий (плановий). Свідомі форми управління, що пов'язані з цілеспрямованою діяльністю людей і здійснюються за допомогою специфічних соціальних ін-тів, мають місце на будь-якому ступені розвитку суспільства. Проте межі свідомого впливу людей на соціальну систему та різні сфери її, його зміст, цілі і принципи залежать від природи суспільства, характеру його екон. і соціально-по-літ. ладу. У. с. с. в експлуататорських суспільствах, зокрема, за капіталізму, неспроможне охопити соціально-екон. процеси в масштабах усього суспільства і виступає як результат зіткнення, переплетення різних, найчастіше суперечливих, соціальних сил, відбувається під впливом стихійних регуляторів (закони ринку, конкурентні відносини тощо). Роль свідомого управління обмежена тут рамками окремих екон. і соціальних об'єктів чи їхніх об'єднань. Соціалізм уперше в історії створює можливість наук., планового управління всіма соціальними процесами на основі свідомого використання об'єктивних законів розвитку, розробки відповідної цілеспрямованої програми діяльності. "Тільки з цього моменту люди почнуть цілком свідомо самі творити свою історію, тільки тоді суспільні причини, які приводять вони в рух, матимуть в значній і дедалі більшій мірі і ті наслідки, яких вони бажають" (Маркс К. і Енгельс Ф. Тв., т. 20, с. 278). Система управління соціалістичним суспільством складається з механізмів правової, адм. і моральної регуляції сусп. відносин, планово-директивних і екон. підойм впливу на народногосподарську сферу та органів політ. і морального виховання. Вихідним принципом будь-якого управлінського рішення за соціалізму виступає благо трудящої людини, максимальне (відповідно до наявних можливостей) задоволення її потреб, її всебічний розвиток. На етапі розвинутого соціалістичного суспільства зростає роль суб'єктивного фактора в регулюванні виробничого, соціально-політ. і духовного життя, підвищується роль свідомої, цілеспрямованої, науково обґрунтованої діяльності держ. і громад. установ і орг-цій, керованих Комуністичною партією. Соціальне управління соціалістичним суспільством здійснюється на принципах демократичного централізму, поступово розвивається в напрямі до суспільного комуністичного самоврядування. Як особливі галузі соціального управління виділяють управління державне, управління народним господарством тощо.

О. І. Цедик.

 

Схожі за змістом слова та фрази