(Туl) Йосеф Каєтан (4.ІІ 1808, м. Кутна Гора — 11. VII 1856, Пльзень, похований у Празі) — чес. письменник, театр. і культур. діяч, один із засновників чес. нац. театру. В 30—40-і рр. редагував ряд журналів. У прозі, позначеній традиціями сентиментально-романтичної л-ри, показав життя "маленької" людини (оповідання "Старий шарманщик", "З життя бідних", обидва — 1845; "Злодій", 1849; повість "Будь чесним — не пропадеш", 1846, тощо). В драматургії, створеній в основному в реалістичній манері, порушував важливі питання соціального та морально-етичного характеру (п'єси-казки "Волинщик із Стракониць", 1847, "Іржикове видіння", 1849, "Лісова діва", 1850; істор. та побутові п'єси "Фідловачка", 1834, "Кривавий суд, або Кутногорські рудокопи", 1848, "Ян Гус", 1849, та ін.). Автор літ.-критичних і театрознавчих статей, чес. нац. гімну "Де моя батьківщина?..".
Тв.: Укр. перекл.— Волинщик із Стракониць. К., 1954; Кривавий суд, або Кутногорські рудокопи. К., 1956; Рос. перекл.— Избранное. М„ 1954; Театр. М., 1957.
В. А. Моторний.
