Повернись живим
Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow франс-фуні arrow ФРАНЦУЗЬКА МОВА
   

ФРАНЦУЗЬКА МОВА

— належить до романської групи індоєвропейської сім'ї мов. Ф. м. говорять у Франції, частина населення у Бельгії, Швейцарії, Канаді, Монако, Андоррі, в деяких країнах Африки (Сенегал, Гвінея, Конго, Бенін, Марокко, Алжір тощо), а також у ряді ін. країн світу. Ф. м.— одна з офіц. і робочих мов ООН. На тер. Франції у Ф. м. розрізняють осн. діалекти: франсійський, нормандський, валлонський, пікардійсь-кий, лотарінгський, бургундський та ін. Літ. Ф. м. почала формуватися з 14 ст. на основі фракійського діалекту. Літ. Ф. м. у Бельгії, Швейцарії та Канаді має специфічні риси (особливо в лексиці). На основі Ф. м. виникли деякі креольські мови. Ф. м.— результат еволюції латинської мови (точніше — нар. латині) на території Галлії, завойованої римлянами в 1 ст. до н. е. Впливом галльського субстрату і германського суперстрату (в 5 ст. н. е. Галлію завоювали франки) пояснюються деякі особливості звукової та граматичної будови Ф. м. Історію Ф. м. поділяють на періоди: галло-романський (5—8 ст.); старофранц. (9—13 ст.); середньофранц. (14— 15 ст.); ранньоновофранц. (16 ст.); новофранц. класичний (17—18 ст.) і новофранц. сучасний (з 19 ст.). Найдавніші писемні свідчення Ф. м. належать до 8 ст. (т. з. Рейхенауські глоси), перший зв'язний текст — до 842 ("Страсбурзька клятва"). У 16 ст. формується нац. Ф. м. У 17 ст. встановилась літ. мовна норма, що зберігається в основному й досі. З 17—18 ст. Ф. м. почали використовувати як міжнародну. Характерні риси Ф. м.: наявність 15 голосних (з них 4 носові) і 20 приголосних фонем, артикуляція чітка: ненаголошені голосні не редукуються, приголосні не оглушуються. Наголос — на останньому складі слова. За типологією Ф. м.— аналітична мова. Імена мають 2 числа й 2 роди, категорії відмінка немає. Є три види артикля (означений, неозначений і частковий). Для дієслова характерні категорії особи, числа (іноді й роду), способу, стану і розгалужена система часів. У синтаксисі: двоскладність речення (обов'язкове вираження підмета), дієслівність присудка. Алфавіт Ф. м. — на основі латинського. Див. також Французи.

Літ.: Сергиевский М. В. История французского языка. М., 1947; Степанов Ю. С. Французская стилистика. М., 1965; Реферовская Е. А., Васильева А. К. Теоретическая грамматика современного французского языка, ч. 1—2. Л.. 1973; Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. Пер. с франц. М., 1955; Andrievska A. A. Cours de lexicologie franchise. Kiev. 1958; Andrievskaia A A. Syntaxe du frangais moderne. Kiev, 1973.

Г. Ф. Вечгреновська.

 

Схожі за змістом слова та фрази