Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow Г-гон arrow ГЕСТОР
   

ГЕСТОР

(лат. gestor — той, хто веде справу) — особа, яка вела чужу будь-яку справу без доручення. Рим. цив. право знало «зобов'язання нібито з договорів», які виникали не з контрактів чи ін. якоїсь угоди, а саме з односторонньої дії певної особи. Характерною особливістю таких зобов'язань було одержання вигоди однією стороною за волевиявленням і за рахунок іншої, але без наміру обдарувати першу сторону. Разом з тим зобов'язально-правові відносини, що виникали з таких односторонніх дій осіб, характером і змістом практично не відрізнялися від відносин, що виникали з договору. Саме тому такі відносини почали називати «нібито договореними», «подібними до договірних», що виникають «нібито з договору», хоча самого договору або якоїсь ін. угоди між сторонами зобов'язання не було (quasi ex contractus).

Одним з таких зобов'язань було провадження чужих справ без доручення (negotiorum gestio). Це — правовідносини , в яких одна сторона (Г.) виявляла піклування про майновий інтерес ін. особи (господаря) без будь-якого доручення з боку останньої. Піклування Г. могло бути виражено у найрізноманітніших формах: надання юрид. чи фіз. послуги, управління майном, годування тварин чи рабів, охорона майна тощо. Напр., раптово виїхав господар і залишив без догляду худобу чи рабів. Його сусід за власною ініціативою вживає заходів щодо охорони їх, годівлі, догляду тощо. Неодмінною умовою виникнення цього зобов'язання є вияв турботи про чуже майно без доручення, за власною ініціативою і волевиявленням. Найчастіше мотивом ведення чужої справи без доручень було прагнення Г. запобігти негат. майновим наслідкам для ін. особи (напр., за її відсутності, безпорадного стану чи збігу обставин, за яких сам господар не може подбати про своє майно). Г., який узявся за ведення чужої справи без доручення, зобов'язаний був виконати її старанно і ретельно, як свою власну. Він відповідав за будь-яку провину, у т. ч. за незначну необережність. Крім того, якщо дії Г. не будуть визнані доцільними і схвалені господарем, він зобов'язаний відновити поперед, стан майна, в якому воно було до початку ведення справи.

Після завершення справи Г. зобов'язаний повністю звітувати перед господарем і передати йому все набуте у ході справи. При схваленні дій Г. господар зобов'язаний прийняти звіт. Якщо суд визнає дії Г. доцільними, господар зобов'язаний відшкодувати Г. витрати, пов'язані з веденням справ без доручення.

Літ.: Рим. частное право. М., 1948; Бартошек М. Рим. право: Понятия, термины, определения. М., 1989; Підопригора О. А. Основи рим. приват, права. К., 1995.

О. А. Підопригора.