Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С. arrow З-зас arrow ЗАКОННИК ЦАРЯ СТЕФАНА ДУШАНА
   

ЗАКОННИК ЦАРЯ СТЕФАНА ДУШАНА

(«Законик цара Стефана Душана») — пам'ятка права середньовіч. Сербії, ств. за ініціативи Стефана Душана (1308—55), короля сербів (1333—45), царя сербів і греків (1346—55). Законник ухвалено на держ. соборах 1349 у м. Скоп'є, тепер столиці Македонії (ч. 1 ст. 1-135), і 1354 у м. Серезі Пн. Греції (ч. 2, ст. 136—201). Джерелами 3. ц. С. Д. є: звичаї сербів і сусідніх народів, сербське звичаєве право, накази, укази й розпорядження попередніх правителів, що не втратили сили й значення, візант. (грецькі) закони та ін. нормат. акти.

З-поміж візант. законів у середньовіч. Сербії були перекладені, опубліковані та застосовувалися Номоканон, Синтагма Властара (збірник розміщених за алфавітом церк. і цив. законів, які регулювали правові відносини в сфері приват. власності), акти зем. права.

Відомі 24 рукописні списки пам'ятки. Загалом вони аналогічні, проте в деяких з них не збігаються тексти і нумерація статей. Оригінал Законника не зберігся. Видання 3. ц. С. Д. здійснено у Белграді серб, мовою 1975—81, включає 6 його списків. 3. ц. С. Д. містить норми крим., цив., сімейного, спадкового права, частково — судоустрою і судочинства й відбиває феод, відносини в Сербії 14 ст. Ним регулювалися відносини між усіма соціальними станами, світською (панами) та держ. владою. Значення 3. ц. С. Д. полягає у тому, що він відобразив критичне ставлення упорядників і царя Стефана Душана до багатьох положень візант. законів (було здійснено їх переробку, скасовано застарілі звичаї). 3. ц. С. Д. закріпив феод, відносини, які сприяли подоланню язичницької старовини; зрівнював обов'язки залежних людей (меройсів, власів, властелів, знаті, церкви, іноземців); забороняв самовільне збільшення властелями сел. повинностей, передбачав суд. захист інтересів залежних людей від вищого стану, навіть від царя; сприяв створенню єдиного ринку, ліквідації племінних міжусобиць, феод, роздробленості, об'єднанню серб, земель в єдину д-ву й формуванню єдиної центр, влади, об'єднанню всіх народів Балканського п-ва та створенню на Балканах єдиної д-ви, організації її захисту.

Літ.: Законик цара Стефана Душана. Кн. 1. Струшки на Атонски рукопис. Београд, 1975; Там же. Кн. 2. Студенички, Хиландароки, Ходошки и Бистрички рукопис. Београд, 1981; Хрестоматия по истории гос-ва и права зарубеж. стран. М., 1984

М. Р. Вулевич.

 

Схожі за змістом слова та фрази