Головна
Українська Радянська Енциклопедія
Енциклопедичний словник-довідник з туризму
Юридична енциклопедія - Шемшученко Ю.С.
 
Головна arrow Українська Радянська Енциклопедія arrow федо-фец arrow ФЕФЕР
   

ФЕФЕР

Іцик [Ісак Соломонович; 10 (23).IX 1900, м. Шпола, тепер Черкас. обл,— 12.УІІІ 1952] — євр. рад. письменник. Член Комуністичної партії з 1919. Учасник громадян, і Великої Вітчизн. воєн. Почав друкуватися 1919. Перша зб.— "Тріски" (1922). Збірка "Про себе й про таких як я" (1924), поеми "Іосл Шіндер" (1924), "Смерть Іллі" (1928) — про громадян. війну, про героїзм рад. людей у боротьбі за владу Рад. Будівництву соціалізму присвячені поеми "Камінь до каменя" (1925), "Знайдені іскри" (1928), "Пласти" (1934). Автор роману у віршах "Великі кордони" (1939), п'єс "Сажотрус" (1926), "Сонце не згасає" (1947), "Здорові були!" (1948) та публіцистичних статей. У роки Великої Вітчизн. війни писав патріотичні вірші, поеми, балади. Перекладав євр. мовою вірші Т. Шевченка,

І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Тв.: Укр. перекл. — Лірика. К., 1934: Скарб. К., 1937; Джерела. Поезії. Львів, 1940; Вітчизна в бою. Воронеж. 1942; Рос. перекл. —

Стихи и поэмы. М., 1958; Стихи. М., 1969.

Г. І. Полянкер.

фефер - leksika.com.ua